Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

Со всех языков на:
Все языки
Со всех языков на:
Украинский

який відповідає ситуації

Толкование Перевод

1 appropriate

I adj належний, відповідний

- appropriate examples відповідні/ доречні приклади

- appropriate means належні заходи

- appropriate measures належні заходи

- appropriate steps належні заходи

- appropriate to the occasion який відповідає ситуації

- appropriate to the theme відповідний темі

- to take appropriate measures/ steps прийняти всі необхідні заходи

II v (to, for) призначати, асигнувати, виділяти

- to appropriate money for smth. асигнувати/ виділяти гроші на щось

English-Ukrainian diplomatic dictionary > appropriate
2 свобода

I СВОБОДА - особливий спосіб детермінації духовної реальності. Оскільки духовність є специфічною властивістю людського існування (екзистенції), С. безпосередньо виявляє себе у людській життєдіяльності, що становить взаємодію духовних (свідомих і несвідомих) і природних (тілесно-біологічних) чинників. Тому С. насамперед є усвідомленням можливісних меж людської поведінки, які залежать від конкретної ситуації людського існування (індивідуального і суспільного) і в цьому плані є усвідомленням необхідності (Спіноза, Гегель). Необхідність як специфічна детермінація природної реальності тут вказує на історично змінну міру практичного "одуховлення" ("олюднення") природи і "оприроднення" людського духу. Атрибутивними ознаками С. як духовного феномена є вибір (адже духовний "простір" є плюралістичним "полем можливостей") і відповідальність (корелят необхідності у сфері духу). У цьому відношенні С. як "пізнана необхідність" ("фаталістична С.") є лише формальною ("виродженою", позбавленою своїх істотних ознак) С. Інший (теж формальний, через блокуючий вплив на С. необхідності) різновид С. - "контингентна" С. ("сваволя" або "випадковість") - має здатність "вибирати" лише формально, адже тут ідеться про множину рівноцінних (однакових) "виборів", визначуваних не волею суб'єкта С., а киданням "жеребу" (т. зв. принцип "Буриданового віслюка"). Зрозуміло, що поряд із "фаталістичною" С. і цей її різновид (запропонований Епікуром) позбавлений не тільки реального вибору, а й відповідальності; обидва є своєрідними "відображеннями" необхідності у С., варіантами "квазісвободи". І лише "емпірична" С., що базується на вольовому виборі котроїсь із кількох (мінімум двох) нерівноцінних (а нерівноцінність визначається життєвим досвідом) можливостей, є реальною (і тому відповідальною) С., яку Кант визначає як "здатність самочинно починати ряд подій". Всі названі різновиди С. (як реальні, так і "квазіваріанти") є результатами раціональної (з позицій логічної необхідності) оцінки можливостей (неможливостей) діяти у ситуації. І, нарешті, ще один різновид С., який базується на виборі ще не існуючих наявно можливостей і тому вимагає їх попереднього (дораціонального) творення. Це "екзистенційна" (уґрунтована у найглибшій суті людського - екзистенційного - існування), або "тотальна" (Сартр) С. За Сартром, ми не обираємо бути свободними - ми засуджені до С.; засуджена до С. людина несе на своїх плечах тягар відповідальності за увесь Всесвіт. Прообразом екзистенційної С. можна вважати те, що Паскаль називав "логікою серця", на противагу "логіці голови". Вперше була запропонована (як найбільш адекватне своїй духовно-людській суті розуміння) К'єркегором. Останній характеризував екзистенційну С. як "парадоксальну", навіть "абсурдну", на тій підставі, що така С. є безпосередньою демонстрацією духовної реальності, не обтяженої перетвореною формою раціональності. У XX ст. екзистенційнаС. фактично продемонструвала себе у різних виявах творчого доробку людства, зокрема у виборі аксіоматики (неевклідові геометрії Лобачевського і Римана), у низці "божевільних ідей" нової фізики (Ейнштейн, Бор, Гайзенберг, Дирак та ін.), філософсько-літературній творчості Сартра ("Нудота"), Гайдеггера ("Лист про гуманізм"), Камю ("Міф про Сизифа"). Але чи не найголовнішим виявом екзистенційної С. є історичний вибір людини. Історичне майбуття, наголошував Сартр, не є чимось подібним до прикордонного стовпа, що стоїть у кінці шляху, воно є те, що з нього зроблять люди; хоч ми не можемо змінити минуле, але ми можемо щомиті надати йому іншого продовження. За Ясперсом, справді історичним змістом історії є унікальність і неповторність історичного процесу, а не загальне і повторюване у ньому.

І. Бичко

[br]

II СВОБОДА в етиці - здатність людини вільно визначати підстави своїх дій і відповідно реалізувати себе. Етичний аспект С. відбиває можливість суб'єктивно значущого вибору самих намірів людини; він безпосередньо стосується самого людського суб'єкта, його волевиявлення й лише опосередковано - соціальних обставин його життєдіяльності. Поза припущенням подібного внутрішнього аспекту С. - ідея морально відповідальної поведінки людини - втрачає свій ґрунт. Проте, як зазначав іще Кант, в етичному плані особа не тому має виконувати належне, що усвідомлює себе вільною, а тому, що осягнення власного обов'язку наближає її до усвідомлення С., необхідної для того, щоб цей обов'язок виконати. Подібним чином свідомість моральної С. актуалізується почуттям любові, іншими морально-ціннісними переживаннями. Подібна деонтологічно-ціннісна презумпованість етичної С. надає їй самій статусу обов'язковості: в етичному відношенні людина мусить бути свободною, щоб мати змогу робити належний вибір, приймати рішення, нести відповідальність за свої дії. Якщо С. дії, С. творчості принципово налаштовують людину на вихід за межі будь-якої наявної ситуації, на здолання пов'язаних з останньою обмежень, то С. в етичному сенсі передбачає протилежну орієнтацію суб'єкта: її "вектор" спрямований всередину безпосередньої людської ситуації, на утвердження відповідальної причетності до неї і вибір певної позиції в ній З. азначена причетність не є рівнозначною самовіддачі сліпому плицові буття: етична С. протистоїть як титанічному пафосові безмежного самоутвердження суб'єкта, так і розчиненню останнього в буттєвій стихії, що унеможливлює совісний самоконтроль і відповідальність людини. Особистість засвідчує тут свою непідлеглість буттю загалом свободою щодо себе самої, щодо власного буттєвого "Я". І навпаки, вільно обираючи адресата своєї онтологічної причетності, вона в такий спосіб конституює саму себе як суб'єкта моральної відповідальності, обов'язку і любові. Завбачувана етична С. імплікує зверненість до фундаментальних засад людського водіння, можливостей самодистанціювання і самоідентифікації людини. Таким чином, етичний аспект С. розкриває свій сутнісний зв'язок із проблемою свободи волі. Формуючи підвалини моральної самореалізації особистості, етична С. стає дедалі актуальнішою на рівні людських спільнот - соціальних груп, націй, суспільств, перед якими на тлі сучасних глобальних проблем виразно вимальовується необхідність вибору основоположних ціннісних орієнтирів їхнього розвитку і діяльності. За умов екологічної кризи, зростаючих перетворювальних і руйнівних можливостей людської практики ці керівні цінності вже не можуть зберігати традиційний статус чогось "природно встановленого", а потребують відповідального, критично вивіреного ставлення до себе і, отже, зростаючою мірою апелюють до етичної С. людей, що їх обирають.

В. Малахов

[br]

III див. свобода і необхідність

Філософський енциклопедичний словник > свобода
3 take

I

n

1) захоплення, взяття; здобуття, одержання

2) виручка; бариші; збір (театральний)

3) розм. получка

4) улов (риби)

5) здобич (на полюванні)

6) оренда (землі)

7) орендована ділянка

8) мед. вдале щеплення

9) друк. урок складача

10) кін. кінокадр, дубль

11) популярна пісенька (п'єса)

12) шах. взяття (фігури)

give and take — а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб'язностями (ущипливими зауваженнями)

II

v (past took; p.p. taken)

1) брати; хапати

to take smb. by the hand — узяти когось за руку

to take smb. to one's arms — обнімати когось

2) захоплювати, оволодівати, завойовувати

to take prisoners — захоплювати (брати) в полон

3) ловити

to take fish — ловити рибу

to take smb. by surprise — захопити когось зненацька

to take smb. at his word — спіймати когось на слові

4) привласнювати; брати без дозволу

5) відбирати, забирати (у когось — from)

they took his dog from him — у нього забрали собаку

6) користуватися; діставати; набувати; одержувати

to take lessons — брати уроки

to take a taxi — брати (користуватися) таксі

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день

7) вибирати

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися з дороги

8) купувати

to take tickets — купувати (брати) квитки

I take bread here — я купую (беру) хліб тут

9) вигравати

10) юр. успадковувати

11) видобувати; збирати

to take coal — видобувати вугілля

to take the crop — збирати урожай

12) сприймати; реагувати

to take things as they are — сприймати речі такими, якими вони є

13) розуміти, тлумачити

to take smb. in the wrong way — неправильно зрозуміти когось

14) гадати, вважати

15) охоплювати, оволодівати

an intense despair took her — її охопив відчай

to be taken ill (bad) — захворіти

16) захоплювати; приваблювати

this author takes his readers with him — цей автор захоплює читачів

17) мати успіх, ставати популярним

the play didn't take — п'єса не мала успіху

18) записувати, реєструвати; протоколювати

to take notes — занотовувати

to take minutes — вести протокол

19) фотографувати, знімати

20) виходити на фотографії

she does not take well — вона погано виходить на фотографії

21) використовувати як приклад

22) уміщати

23) чіплятися, застрявати; заплутуватися

24) одружуватися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається одружитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити заміж за нього

25):
с.г. the cow took the bull — корова злучена

26) мед., с.г. прийматися; діяти

the vaccination did not take — віспа не прийнялася

27) споживати, приймати (їжу тощо)

to take supper — вечеряти

not to be taken — зовнішнє (напис на ліках)

28) тех. тужавіти, тверднути

29) їздити (на таксі тощо)

to take a taxi (a tram) — поїхати на таксі (на трамваї)

we usually take the lift — ми звичайно користуємося ліфтом

30) орендувати; наймати

31) запрошувати, наймати на роботу

32) передплачувати (газету тощо)

which newspapers do you take? — які газети ви передплачуєте?

33) брати (керівництво); нести (відповідальність)

to take the blame upon oneself — брати вину на себе

34) вступати (на посаду)

to take the crown — вступати на престол

35) займати (місце)

take a seat! — сідайте!

take your seats! — займайте місця!

36) займати (позицію); дотримуватися (точки зору)

37) триматися (якогось напряму), рухатися (в певному напрямі)

38) набувати (вигляду, форми)

39) переборювати, долати (перешкоди)

40) відкривати (комусь таємницю)

41) вивчати (ремесло тощо)

I shall take French — я вивчатиму французьку мову

42) вести (заняття тощо)

to take the evening service — церк. правити вечерню

43) визначати (розмір тощо); знімати (показання приладу)

to take temperature — вимірювати температуру

to take measurements — знімати мірку

44) носити, мати розмір (ноги тощо)

what size do you take in shoes? — який розмір взуття ви носите?

she takes sevens in gloves — вона носить рукавички сьомого розміру

45) зазнавати (покарання, втрат тощо)

46) витерплювати, зносити (неприємності тощо)

47) заразитися; захворіти

48) піддаватися (обробці тощо)

wool takes the dye well — вовна гарно фарбується

49) убирати, поглинати, усмоктувати

take aback — вразити, приголомшити; захопити зненацька

take about, take around — супроводжувати, показувати визначні місця

take after — бути схожим (на когось)

take apart — розбирати на частини

away — а) забирати, виносити; виводити; б) іти геть; тікати; в) відбирати; г) віднімати

to take away six from ten — від десяти відняти шість; д) захоплюватися

take back — а) відводити; відвозити; відносити; б) брати назад; в) нагадувати (минуле)

take down — а) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) записувати; д) проковтувати; є) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк. розбирати (набір)

take for — приймати (вважати) за когось

to take for granted — вважати само собою зрозумілим

take from — знижувати, ослабляти

take in — а) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); є) робити учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивитися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця)

take off — а) знімати, нести геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (відземлі); є) брати початок; є) убивати, знищувати; ж) знижувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пити залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати

take on — а) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися силами; приймати виклик; є) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ. відкривати вогонь

take out — а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросити, повести (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); є) вибирати, виписувати (цитати); є) одержувати (права тощо)

to take out a driver's licence — одержати права водія

take over — а) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти

take through — примусити зробити (уроки тощо)

take to — а) звикнути (до чогось); б) удаватися (до чогось)

to take to flight — утікати

take up — а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезти, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); є) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблизитися, зустрітися (з кимсь)

to take a back seat — відійти на задній план; зайняти скромне становище

to take a drop — випити, підпити

to take advantage — скористатися з переваги

to take aim (sight) — прицілюватися

to take a leaf out of smb.'s book — наслідувати чийсь приклад, запозичити чийсь прийом

to take at a disadvantage — застукати зненацька

to take (a) breath — перевести дух

to take care — бути обережним

to take care of — піклуватися про когось

to take comfort — утішатися

to take counsel — радитися

to take courage — кріпитися, мужатися

to take to earth — а) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися

to take effect — починати діяти

to take exception to smth. — протестувати проти чогось

to take fire — спалахувати, займатися

to take fright — злякатися

to take heart — мужатися; не занепадати духом

to take heed — а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним

to take hold — а) схопити (щось — of); б) захоплювати, зацікавлювати

to take ill — захворіти

to take interest — цікавитися (чимсь — in)

to take in the act — застати на місці злочину

to take into account — брати до уваги (щось); зважати (на щось)

to take it easy — не поспішати, не напружувати сили

I take it that... — я гадаю, що...

to take one's life in one's hands — розпочинати небезпечну справу

to take — по приймати відмову

to take notes — занотовувати

to take notice of smth. — звертати увагу на щось, помічати щось

to take oath — присягати, давати клятву

to take offence — ображатися

to take the nonsense out of smb. — вибивати дурість з когось

to take pains — старатися щосили

to take part in smth. — брати участь у чомусь

to take pity — зглянутися (на когось — on)

to take place — траплятися, відбуватися

to take pleasure in smth. — знаходити задоволення в чомусь

to take possession of smth. — оволодіти чимсь

to take rise from smth. — виникати з чогось

to take root — пускати коріння, укорінюватися

to take sides with smb. — бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихильником

to take smb. at his word — піймати когось на слові

to take stock of smb. — критично оглядати когось

to take the cake (biscuit) — розм. перевершити усіх

to take the chair — відкривати збори (засідання), головувати

to take the measure of smb.'s foot — придивлятися до когось; вивчати людину

to take one's time — діяти не поспішаючи

to take the wind out of smb.'s sails — зруйнувати чиїсь плани

to take to heart — брати близько до серця

to take trouble — докладати зусиль

* * *
I [teik] n
1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)

2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

3) улов ( риби)

great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

4) оренда ( землі); орендована ділянка

5) популярна пісенька, п'єса

6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,

7) пoлiгp. "урок" складача

8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль

9) мeд. пересадка ( шкіри)

successful takes — успішні операції з пересадки

10) запис ( на плівку)

••

give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

on the take — корисливий, продажний

officials on the take — чиновники-хабарники
II [teik] v
(took; taken)

1) брати; схопити

to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

to take one's head in one's hands — обхопити голову руками

to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

to take money from a friend — узяти гроші в друга

take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

2) захоплювати; опановувати, завойовувати

to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

to take fish — ловити рибу

a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

3) привласнювати, брати ( без дозволу)

who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

she took all the credit to herself — вона приписала всі заслуги собі

he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

4) користатися; одержувати; здобувати

to take lessons — брати уроки

to take a book from the library — взяти книгу в бібліотеці

to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

to take a holiday — взяти відпустку

when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

to take a role (in a play) — вибрати собі роль ( у п'єсі)

take what you like — візьми що хочеш

he took the largest piece of cake — він узяв собі найбільший шматок пирога

to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися зі шляху

which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати

to take tickets — брати квитки

to take seats in advance — придбати квитки завчасно

you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

to take a trick — узяти хабар ( у картах)

he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

the eldest son shall take — успадковує старший син

according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття

5) діставати, добувати

to take coal — добувати вугілля

to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

to take money tor admission — стягувати плату за прийом

to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

to take 100 dollars a week — заробляти сто доларів на тиждень

6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

I'll take it — добре, я згодний

I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

I won't take that answer — така відповідь мене не влаштовує

to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

I will not take such treatment — я не потерплю такого звертання

to take a wager /a bet/ — йти на парі

to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

7) сприймати, реагувати

to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth

to heart — приймати що-н. ( близько) до серця

to take it all in good fun — постаитися до усього цього з гумором

I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]

he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз

take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!

to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є

to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.

you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити

to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth

kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.

I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист

8) розуміти; тлумачити

to take a hint — зрозуміти натяк

I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

how old do you take him to be — є скільки років ви йому дастеє

I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

(you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

9) охоплювати, опановувати

an intense despair took him — його охопив повний розпач

when love takesa man — коли любов охоплює людину

his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

to be taken ill /bad/ — занедужати

10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

her new novel took the fancy of the public — її новий роман сподобався читачам

he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

the play didn't take (with the public) — п'єса не мала успіху ( у публіки)

11) записувати, реєструвати, протоколювати

to take notes — робити замітки

to take notes of a lecture — записувати лекцію

to take minutes — вести протокол

to take dictation — писати під диктування; писати диктант

12) знімати, фотографувати

to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

13) використовувати як приклад

take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

14) уміщати

this car takes only five — у цій машині може поміститися тільки п'ять чоловік

the typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

15) вимагати; віднімати

it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

the stuff takes sixtv hours in burning — ця речовина згоряє за шістдесят годин

it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

the piano would take much room — піаніно зайняло б багато місця

it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку

it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

it takes a poet to translate poetry — тільки поет може переводити вірші

it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

he took two hours to get there — дорога туди відняла в нього дві години

wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях

17) женитися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається оженитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит

18) с.-х. приймати

the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

19) прийматися

before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

this ink does not take on glossy paper — цим чорнилом не можна писати на глянсовому папері

the snow was not taking on the wet streets — сніг танув на мокрих вулицях

20) починатися, розходитися, набирати силу

the fire has taken — вогонь розійшовся

21) aмep. схоплюватися, замерзати

the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

22) ставати, робитися

to take sick — занедужати; приболіти

23) приймати (їжу, ліки)

to take a meal — поїсти

to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

he can't take his drink — він не вміє пити

to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)

to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює

24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]

you can take the boat — ви можете поїхати на пароплаві

we usually take the lift — ми звичайно користаємося ліфтом

25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

to take a maid — найняти служницю

he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)

27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

to take the lead — взяти на себе керівництво

to take responsibility — нести відповідальність

to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

to take office — ставати на посаду

to take service — надходити на службу

to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

28) займати ( місце)

to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

to take the right — повернути праворуч

29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)

the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона

31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

to take the evening service — цepк. служити вечерню

34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати

35) носити, мати розмір( ноги)

what size do you take in shoes — є який розмір взуття ви носитеє

36) зазнавати (покарання, втрати)

37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

he can't take it — він такого звернення ні від кого не потерпить

(takeit) — cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

to take stress — витримувати тиск

38) занедужати; заразитися ( хворобою)

to take cold easily — легко застудитися

39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)

wool takes the dye well — вовна добре фарбується

40) вбирати, поглинати ( рідину)

41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)

to take the service — прийняти подачу

to take a volley low — прийняти низький м'яч ( у тенісі)

42) to take to a place направлятися кудись

to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

to take to the open sea — вийти у відкрите море

to take across smth — перетинати щось, йти через щось

it [smth] takes somewhere — дiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

43)

to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

to take letters to the post — віднести листа на пошту

to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

where will this road take me — є куди ця дорога виведе мене?

44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]

45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

to take to flight — вдатися до втечі

to take to one's bed — злягти, занедужати

46) починати займатися чимсь

47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось

to take against the king — виступити проти короля

48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)

49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось

51) рятувати щось, когось від чогось, когось

to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)

53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]

54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

it takes much from the pleasure — це псує задоволення

55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)

58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу

to take the story up to 1840 — доводити розповідь до 1840 року

59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)

60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь

the ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя

61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

to take a step — ступнути

to take a run — розбігтися [порівн. *]

to take a jump /a leap/ — стрибнути

to take a dive — пірнути

to take a leak — cл. помочитися

to take a look /a glance/ — глянути

just take a look at that — (ти) тільки глянь на це

to take a shot — вистрілити

to take a bath — прийняти ванну

to take a risk /a chance/ — ризикнути

to take one's chance — скористатися з нагоди

to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

to take (one's) leave — прощатися, іти

to take an examination — здавати іспит

to take an oath — дати клятву, заприсягтися

62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

to take steps — уживати заходів

to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

to take place — траплятися, відбуватися

to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

to take post — розташовуватися

take post! — по місцях!

to take root — пустити корені, укоренитися

to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

to take aim /sight/ — прицілюватися

to take counsel — радити; радитися

to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

to take account — брати до уваги, враховувати

to take advantage — скористатися ( перевагою)

to take the opportunity — скористатися зручним випадком

to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

to take pride — пишатися

to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

to take pains — намагатися

to take offence — ображатися

to take comfort — заспокоїтися, утішитися

to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

take courage! — мужайся!, не бійся!

to take cover — сховатися; ховатися

to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

to take fire — загорятися

to take alarm — стривожитися

to take fright — злякатися

to take warning — остерігатися; зважати на попередження

to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

to take care — бути обережним

to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось

to take a dislike to smb — не злюбити когось

to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

to take a vote — вирішувати питання голосуванням

take and — aмep.; дiaл. взяти

I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

to take a drop — випити, підвипити

to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

to take the floor — виступати, брати слово

63) піти танцювати

to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

to take smth to pieces — розібрати щось

to take a stick to smb — побити когось ціпком

take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися

to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)

to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось

to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

to take a load from /off/ one's feet — сісти

to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

to take smb to task — див

task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

64)

to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

to take it into one's head — вбити собі в голову

to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

English-Ukrainian dictionary > take
4 take

I [teik] n
1) захоплення, взяття; одержання; шахм. узяття ( фігури)

2) cл. виторг, бариші; збір ( театральний); получка

3) улов ( риби)

great take of fish — великий улов риби; видобуток ( на полюванні)

4) оренда ( землі); орендована ділянка

5) популярна пісенька, п'єса

6) мeд.; cпeц. гарне щеплення, що прийнялося,

7) пoлiгp. "урок" складача

8) кiнo знятий кадр, кінокадр, дубль

9) мeд. пересадка ( шкіри)

successful takes — успішні операції з пересадки

10) запис ( на плівку)

••

give and take — взаємні поступки, компроміс; обмін люб'язностями; обмін жартами, підколками, пікіровка

on the take — корисливий, продажний

officials on the take — чиновники-хабарники
II [teik] v
(took; taken)

1) брати; схопити

to take a pencil [a sheet of paper, a spade] — взяти олівець [лист паперу, лопату]

to take smth in one's hand — узяти що-н. у руку

to take one's head in one's hands — обхопити голову руками

to take smb 's hand, to take smb by the hand — узяти кого-н. за руку

to take smb in one's arms — брати кого-н. на руки; обіймати кого-н.

to take smb 's arm — узяти кого-н. під руку

to take smth in one's arms — узяти що-н. у руки; схопити що-н. руками

to take smb to one's arms /to one's breast/ — обіймати кого-н., притискати кого-н. до грудей

to take smb by the shoulders — узяти /схопити/ кого-н. за плечі

to take smb by the throat — узяти /схопити/ кого-н. за горло

to take smth between one's finger and thumb — узяти що-н. двома пальцями

to take smth (up) with a pair of tongs — взяти що-н. щипцями

to take money from a friend — узяти гроші в друга

take a sheet of paper from /out of/ the drawer — візьми лист паперу із шухляди столу

take your bag off the table — зніміть /заберіть, візьміть/ сумку зі столу

take this table out or the room — заберіть /винесіть/ цей стіл з кімнати

2) захоплювати; опановувати, завойовувати

to take a fortress [a town] (by storm) — брати фортецю [місто]( штурмом)

to take prisoners — захоплювати /брати/ полонених

he was taken in the street — його взяли /заарештували/ на вулиці; ловити

to take fish — ловити рибу

a rabbit taken in a trap — заєць, що потрапив в капкан

to take smb in the act — застати кого-н. на місці злочину

to take smb by surprise /off his guard, unawares/ — захопити /застигнути/ кого-н. зненацька

to take smb at his word — піймати кого-н. на слові; оволодіти ( жінкою), брати ( жінку); нести, зводити в могилу

pneumonia took him — запалення легень звело його в могилу, він помер від запалення легенів

3) привласнювати, брати ( без дозволу)

who has taken my pen — є хто взяв мою ручкує

he takes whatever he can lay his hands on — він користається ( усім), чим тільки може, він бере усе, що під руку потрапить

she took all the credit to herself — вона приписала всі заслуги собі

he is always taking other people's ideas — він завжди використовує /привласнює собі/ чужі ідеї; ( from) відбирати, забирати

they took his dog from him — вони в нього забрали /відібрали/ собаку

his clothes were taken from him — у нього відібрали одяг

4) користатися; одержувати; здобувати

to take lessons — брати уроки

to take a book from the library — взяти книгу в бібліотеці

to take a taxi — брати таксі [див. ІІ 2]

to take one's part — взяти свою частину /частку/ [порівн ІІІ a]

to take a quotation from Shakespeare [from a book] — скористатися цитатою із Шекспіра [із книги], взяти цитату із Шекспіра [із книги]

to take a holiday — взяти відпустку

when are you taking your holiday — є коли ти йдеш у відпусткує; відпочивати

I am taking a holiday today — я сьогодні відпочиваю /не працюю/; сьогодні в мене вільний день; вибирати

to take a role (in a play) — вибрати собі роль ( у п'єсі)

take what you like — візьми що хочеш

he took the largest piece of cake — він узяв собі найбільший шматок пирога

to take any means to do smth — використовувати будь-які засоби, щоб зробити що-н.

to take the shortest way — вибрати найкоротший шлях

to take the wrong road — збитися зі шляху

which route shall you take — є якою дорогою ви підете /поїдете/?; she is old enough to take her own way вона досить доросла, щоб сама вибрати свій власний шлях

take your partners — запросити партнерів ( у танці); купувати

to take tickets — брати квитки

to take seats in advance — придбати квитки завчасно

you will take 2 lbs. — купиш /візьмеш/ два фунти (чого-н.)

I shall take it for $3 — я візьму /куплю/ це за три долари; вигравати; брати, бити

to take a bishop — узяти /побити/ слона ( у шахах)

to take a trick — узяти хабар ( у картах)

he took little by that move — цей хід /крок/ мало допоміг /мало що дав/ йому; юp. вступати у володіння, успадковувати

the eldest son shall take — успадковує старший син

according to the will he will take when of age — відповідно до заповіту він вступить у володіння ( майном) з досягненням повноліття

5) діставати, добувати

to take coal — добувати вугілля

to take the crop — забирати /збирати/ врожай; стягувати, збирати; домагатися сплати

to take money tor admission — стягувати плату за прийом

to take contributions to the Red Cross — збирати пожертвування на користь Червоного Хреста; одержувати, заробляти

to take 100 dollars a week — заробляти сто доларів на тиждень

6) приймати (що-н.); погоджуватися (на що-н.)

to take an offer [presents] — приймати пропозицію [подарунки]

how much less will you take — є на скільки ви зменшите ціну?, скільки ви уступитеє

take what he offers you — візьми /прийми/ те, що він тобі пропонує

I'll take it — добре, я згодний

I will take no denial — відмовлення я не прийму; не здумайте відмовлятися

I won't take that answer — така відповідь мене не влаштовує

to take smb 's orders — слухатися кого-н., підкорятися кому-н.

I am not taking orders from you — я вам не підкоряюся, я не буду виконувати ваші накази; = ви мені не укажчик

I will not take such treatment — я не потерплю такого звертання

to take a wager /a bet/ — йти на парі

to take a dare /a, challenge/ — приймати виклик; одержувати

take that (and that)! — на тобі!, ось тобі!

7) сприймати, реагувати

to take smth coolly [lightly] — ставитися до чого-н. спокійно /холоднокровно/ [несерйозно /безтурботно/]; to take smth

to heart — приймати що-н. ( близько) до серця

to take it all in good fun — постаитися до усього цього з гумором

I can't take him [his words]seriously — я не можу приймати його [його слова]усерйоз, я не можу серйозно ставитися до нього [до його слів]

he took the joke in earnest — він не зрозумів жарти, він сприйняв жарт всерйоз

take it easy! — не хвилюйся!; дивися на речі простіше!; не перестарайся!

to take things as they are /as one finds them, as they come/ — приймати речі такими, які вони є

to take smth amiss /ill, in bad part/ — ображатися на що-н.

you must not take it ill of him — ви не повинні сердитися на нього; він не хотів вас скривдити

to take kindly to smb — дружньо /тепло/ поставитися до кого-н., to take smth

kindly — доброзичливо поставитися до чого-н.

I should take it kindly if you would answer my letter — я буду вам дуже вдячний, якщо ви відповісте на мій лист

8) розуміти; тлумачити

to take a hint — зрозуміти натяк

I take your meaning — я вас розумію, я розумію, що ви хочете сказати

I [don't] take you — icт. я вас [не]розумію, я [не]розумію, що ви хочете сказати

to take smb in the wrong way — неправильно зрозуміти кого-н.

your words may be taken in a bad sense — ваші слова можна витлумачити дурно /перекручено/; думати, вважати; укладатися

to take the news to be true /as true/ — вважати це зведення вірними /відповідними дійсності/; what time do you take it to be є як ви думаєте /як по-вашому/, котра зараз годинає

how old do you take him to be — є скільки років ви йому дастеє

I take it that we are to wait here [to come early] — треба думати /я так розумію/, що ми повинні чекати тут [прийти рано]

let us take it that it is so — припустимо, що це так; вірити; вважати щирим

(you may) take it from me that he means what he says — повірте мені, він не жартує /до того, що він говорить, треба віднестися серйозно/

take it from me!, take my word for it — можете мені повірити; от я-ось знаю!, можете не сумніватися!

we must take It at that — нічого не поробиш, приходиться вірити

9) охоплювати, опановувати

an intense despair took him — його охопив повний розпач

when love takesa man — коли любов охоплює людину

his conscience takes him when he is sober — коли він тверезий, його мучать каяття совісті

what has taken the boy — є що найшло на хлопчикає

he was taken with a fit of coughing [of laughter] — на нього напав приступ кашлю [сміху]

to be taken ill /bad/ — занедужати

10) захоплювати, захоплюватися; подобатися

to take smb 's fancy — вразити чиюсь уяву

the story took my fancy — розповідь вразила мою уяву; сподобатися

her new novel took the fancy of the public — її новий роман сподобався читачам

he was very much taken with the idea — він дуже захопився цією думкою; мати успіх, ставати популярним ( take on)

the play didn't take (with the public) — п'єса не мала успіху ( у публіки)

11) записувати, реєструвати, протоколювати

to take notes — робити замітки

to take notes of a lecture — записувати лекцію

to take minutes — вести протокол

to take dictation — писати під диктування; писати диктант

12) знімати, фотографувати

to take a photograph of a tower — сфотографувати вежу, зробити знімок вежі

he liked to take animals — він любив фотографувати /знімати/ тварин; виходити на фотографії

he does not take well, he takes badly — він погано виходить на фотографії; він нефотогенічний

13) використовувати як приклад

take the French Revolution — візьміть /візьмемо/ ( наприклад) Французьку революцію

14) уміщати

this car takes only five — у цій машині може поміститися тільки п'ять чоловік

the typewriter takes large sizes of paper — у цю ( друкарську) машинку входить папір великого формату

15) вимагати; віднімати

it takes time, means and skill — на це потрібно час, засоби е уміння

the stuff takes sixtv hours in burning — ця речовина згоряє за шістдесят годин

it took him three years to write the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу

this trip will take a lot of money — на цю поїздку піде /буде потрібно/ багато грошей

the piano would take much room — піаніно зайняло б багато місця

it takes a man to do this — це під силу тільки ( справжьному) чоловіку

it took four men to hold nim — треба буде чотири чоловіки, щоб його утримати

it takes a poet to translate poetry — тільки поет може переводити вірші

it would take volumes to relate — потрібні томи, щоб це розповісти

it takes a lot of doing — це зробити досить важко, це не так-то просто зробити

it took some finding [explaining] — це було важко знайти /розшукати/ [пояснити]; he has everything it takes to be a pilot y нього є всі ( необхідні) якості ( для того), щоб стати льотчиком

she's got what it takes — вона дуже приваблива, вона подобається чоловікам; вимагати, бідувати

he took two hours to get there — дорога туди відняла в нього дві години

wait for me, it won't take long — почекай мене, я незабаром звільнюся

he took three years to write /in writing/ the book — йому треба буде три роки, щоб написати книгу; вимагати ( граматичної форми)

a plural noun takesa plural verb — іменник у множині вимагає дієслова /уживається з дієсловом/ у множині

16) (in, on) чіплятися (за що-н.); застрявати, заплутуватися (у чому-н.); the anchor took in the seaweed якір заплутався у водоростях

17) женитися; виходити заміж

he is going to take a wife — він збирається оженитися

she wouldn't take him — вона не хотіла виходити за нього заміж, вона йому завзято відмовляла

he took to wife Jane Smith — icт. він взяв у дружини Джейн Смит

18) с.-х. приймати

the cow [the mare]took the bull [the stallion] — корова [кобила]прийняла бика [жеребця]

19) прийматися

before the graft has taken — доти, доки щеплення не прийнялося

the flower took at once — квітка відразу прийнялася; діяти; прийматися

the vaccination did not take — віспа не прищепилася /не прийнялася/: the medicine seems to be taking ліки, здається, подіяли; триматися, закріплюватися, залишатися

this ink does not take on glossy paper — цим чорнилом не можна писати на глянсовому папері

the snow was not taking on the wet streets — сніг танув на мокрих вулицях

20) починатися, розходитися, набирати силу

the fire has taken — вогонь розійшовся

21) aмep. схоплюватися, замерзати

the pond has taken — ставок змерзнув; тex. твердіти, схоплюватися

22) ставати, робитися

to take sick — занедужати; приболіти

23) приймати (їжу, ліки)

to take a meal — поїсти

to take an early breakfast [dinner] — рано поснідати [пообідати]

he can't take his drink — він не вміє пити

to be taken — для внутрішнього вживання ( напис на етикетці ліків); нюхати ( тютюн)

to take snuff — нюхати тютюн; клювати ( про рибу)

the fish doesn't take (the bait /the hook/) — риба не клює

24) їздити (на автобусі, таксі) [див. І 4,]

you can take the boat — ви можете поїхати на пароплаві

we usually take the lift — ми звичайно користаємося ліфтом

25) знімати, орендувати ( приміщення); наймати, запрошувати ( робітників)

to take a maid — найняти служницю

he has been taken into the air Ministry — його взяли /прийняли на роботу/ у міністерство авіації; брати (постояльців, учнів)

26) виписувати або регулярно купувати ( газети); підписуватися ( на газету)

27) приймати (керівництво, обов'язки); нести ( відповідальність); взяти на себе (відповідальність, керівництво) to take command прийняти командування

to take the lead — взяти на себе керівництво

to take responsibility — нести відповідальність

to take the consequences — відповідати за наслідки; вступати ( у посаду)

to take office — ставати на посаду

to take service — надходити на службу

to take the crown — вступати на престол; отримувати ( ступінь)

to take holy orders — прийняти духовний сан, стати священиком

28) займати ( місце)

to take a front seat — сідати попереду [порівн. *]

take a seat! — сідайте! 7. притримуватися ( курсу), рухатися ( у якомусь напрямку)

to take the right — повернути праворуч

29) займати ( позицію); дотримувати (думки, точки зору)

to take a strong stand — рішуче наполягати на своєму, завзято відстоювати свою точку зору

to take a practical view of the situation — дивитися на справу /ситуацію/ практично /із практичної точки зору/; тверезо дивитися на ситуацію

30) здобувати, приймати (вигляд, форму, значення); одержувати, успадковувати (ім'я, назва)

the city of Washington takes its name from George Washington — місто Вашингтон названий на честь Джорджа Вашингтона

31) побороти, справитися ( з перешкодою); взяти ( висоту); вигравати, перемагати, брати верх ( у спортивному змаганні)

to take the game — перемогти у грі; вигравати, завойовувати, брати ( приз); займати ( певне місце)

to take (the) first prize — завоювати /одержати/ першу премію; вразити ( ворота у крикеті)

32) ( into) утаємничити, відкрити (таємницю, секрет)

to take smb into one's confidence — довіритися кому-н.; поділитися з кимсь; приймати ( до уваги)

to take smth into account /into consideration/ — прийняти щось до уваги, врахувати щось

33) вивчати (предмет, ремесло); вести, проводити ( заняття)

to take the evening service — цepк. служити вечерню

34) визначати (розмір, відстань); знімати ( показання приладів); вимірювати ( температуру) to take bearings орієнтуватися; з'ясовувати обстановку; пеленгувати

35) носити, мати розмір( ноги)

what size do you take in shoes — є який розмір взуття ви носитеє

36) зазнавати (покарання, втрати)

37) витримувати, переносити (неприємності, удари); ( takeit) cл. виносити, терпіти

he can't take it — він такого звернення ні від кого не потерпить

(takeit) — cпopт. тримати ( удар); витримувати (фізичні навантаження; про балку)

to take stress — витримувати тиск

38) занедужати; заразитися ( хворобою)

to take cold easily — легко застудитися

39) піддаватися (обробці, фарбуавнню)

wool takes the dye well — вовна добре фарбується

40) вбирати, поглинати ( рідину)

41) cпopт. приймати (подачу, м'яч)

to take the service — прийняти подачу

to take a volley low — прийняти низький м'яч ( у тенісі)

42) to take to a place направлятися кудись

to take to the field — направитися в поле; вийти в поле [порівн. *]

he took to the road again — він знову вийшов /повернувся/ на дорогу [див. 4,;]

to take to the open sea — вийти у відкрите море

to take across smth — перетинати щось, йти через щось

it [smth] takes somewhere — дiaл. йти, текти у якомусь напрямку (про дорогу, річку)

43)

to take smb; smth to a place, to smb — доправити, відносити, відводити, відвозити когось, щось кудись, до когось

to take letters to the post — віднести листа на пошту

to take the news — повідомити новину; приводити когось кудись

what took you to the city today — є що привело вас сьогодні в місто?; брати когось, щось ( із собою) кудись; виводити, приводити когось кудись ( про дорогу)

where will this road take me — є куди ця дорога виведе мене?

44) to take smb for smth виводити когось ( на прогулянку) [див. *]

45) to take to smth захопитися чимсь ( вином)

to take to bad habits — надбати дурні звички; виявляти інтерес, симпатію до чогось

to take to tennis — захопитися тенісом; звикати, пристосовуватися до чогось

to take to changes — звикнути до змін; звертатися, вдаватися до чогось

to take to flight — вдатися до втечі

to take to one's bed — злягти, занедужати

46) починати займатися чимсь

47) to take to smb полюбити когось, відчути до когось симпатію; to take against smb виступати проти когось

to take against the king — виступити проти короля

48) to take after smb походити на когось; бути схожим на когось; наслідувати когось ( у поведінці думках)

49) to take smb; smth for smb; smth приймати когось, щось за когось, щось

do you take me for a fool — є ви приймаєте мене за дурня?; to take smb; smth to be smb; smth вважати когось, щось комсь, чимсь, приймати когось, щось за когось, щось

50) to take smth; smb off smth; smb знімати щось з чогось

to take the saucepan off the fire [the lid off the pan] — зняти каструлю з вогню [кришку з каструлі]; знімати, віднімати щось від чогось

to take 3 shillings off the price — знизити ціну на на три шилінги; запозичити щось (манери, зачіску) у когось, наслідувати, копіювати; пародіювати, передражнювати; відволікати щось, когось від чогось, когось

to take smb 's attention (mind) off smth — відвернути чиюсь увагу ( думки) від чогось

to take smb 's mind off smth — відвернути чиїсь думки від чогось

51) рятувати щось, когось від чогось, когось

to take the responsibility [the blame]off smb — зняти з когось відповідальність [провину]; відстороняти когось від чогось

to take smb off the job — відсторонити когось від роботи

52) викреслювати, вилучати когось з чогось ( зі списку)

53) збивати когось з чогось ( з ніг) [порівн. *]

54) to take smth from smth віднімати щось від чогось; to take from smth знижувати, послабляти

to take from the value of smth — знижувати цінність, вартість чогось

it takes much from the pleasure — це псує задоволення

55) to take smth out of smth виносити щось звідкись; виймати щось звідкись ( руки з кишень); відволікати, розважати когось; усувати когось

to take smb out of one's way — усунути когось ( зі свого шляху)

56) to take smb through smth змусити когось зробити щось

to take smb through a book — змусити когось прочитати книгу; змусити когось пройти через щось (муки, випробування)

57) to take smth; smb down smth вести щось, когось униз по чомусь. (по річці, дорозі)

58) to take smth up to smth доводити щось до певного часу

to take the story up to 1840 — доводити розповідь до 1840 року

59) to take smb over some place водити когось, показувати комусь щось (звичн.. приміщення)

60) to take smb on /in, across, over / smth попадати комусь по якомусь місці, вдарити когось по чомусь

the ball took him on the chin — м'яч потрапив йому ( прямо) у підборіддя

61) to take upon oneself to do smth братися за щось, брати на себе виконання чогось ІІІ А звичн. у сполученні з наступним віддієслівним іменником виражає одиничний акт або короткочасну дію, що відповідає значенню іменника

to take a walk — погуляти; прогулятися, пройтися

to take a turn — повернути; прогулятися; проїхатися

to take a step — ступнути

to take a run — розбігтися [порівн. *]

to take a jump /a leap/ — стрибнути

to take a dive — пірнути

to take a leak — cл. помочитися

to take a look /a glance/ — глянути

just take a look at that — (ти) тільки глянь на це

to take a shot — вистрілити

to take a bath — прийняти ванну

to take a risk /a chance/ — ризикнути

to take one's chance — скористатися з нагоди

to take (a) breath — вдихнути; перевести подих

to take (one's) leave — прощатися, іти

to take an examination — здавати іспит

to take an oath — дати клятву, заприсягтися

62) вiйcьк. приймати присягу; звичн. у сполученні з іменником виражає дію, що носить загальний характер

to take action — діяти, вжити заходів юp. порушувати судову справу

to take steps — уживати заходів

to take effect — подіяти ( ліки) набрати сили; набути чинності ( про закон)

to take place — траплятися, відбуватися

to take part — брати участь, приймати участь [порівн. І 4,]

to take post — розташовуватися

take post! — по місцях!

to take root — пустити корені, укоренитися

to take hold — схопити ( за руку) опановувати; оволодіти, захопити ( про почуття)

to take possession — стати власником, вступити у володіння; опанувати, захопити

to take aim /sight/ — прицілюватися

to take counsel — радити; радитися

to take advice — радитися, консультуватися; дотримуватися поради

to take account — брати до уваги, враховувати

to take advantage — скористатися ( перевагою)

to take the opportunity — скористатися зручним випадком

to take interest — цікавитися, виявляти інтерес; захоплюватися ( чимось)

to take pleasure /delight/ — знаходити задоволення

to take pride — пишатися

to take pity — виявляти жалість /милосердя/; to take trouble намагатися, докладати зусиль

to take pains — намагатися

to take offence — ображатися

to take comfort — заспокоїтися, утішитися

to take courage /heart/ — мужатися; піднестися духом; підбадьоритися; не сумувати

take courage! — мужайся!, не бійся!

to take cover — сховатися; ховатися

to take refuge /shelter/ — укритися, знайти притулок

to take fire — загорятися

to take alarm — стривожитися

to take fright — злякатися

to take warning — остерігатися; зважати на попередження

to take notice — зауважувати; звертати ( свою) увагу

to take heed — звертати увагу; зауважувати; бути обережним, дотримувати обережності

to take care — бути обережним

to take care of smb; smth — дивитися, доглядати за кимсь, чимось піклуватися про когось, щось

to take a liking /a fancy/ to smb — полюбити когось

to take a dislike to smb — не злюбити когось

to take the salute — вiйcьк. відповідати на складання честі; приймати парад

to take a vote — вирішувати питання голосуванням

take and — aмep.; дiaл. взяти

I'll take and bounce a rock on your head от — візьму, трісну тебе каменем по голові

to take a drop — випити, підвипити

to take (a drop /a glass/) too much — випити зайвого

to take the chair — зайняти місце голови, головувати; відкрити засідання [порівн. ІІ А 6]

to take the veil — облачитися в одяг черниці; піти в монастир

to take the floor — виступати, брати слово

63) піти танцювати

to take for granted — вважати таким, не потребуючих доказів/; приймати на віру

to take too much for granted — бути занадто самовпевненим; дозволяти собі занадто багато

to take smth to pieces — розібрати щось

to take a stick to smb — побити когось ціпком

take it or leave it — на ваш розсуд; як хочете, як завгодно

to take a turn for the better, to take a favourable turn — змінитися на краще, піти на лад

to take a turn for the worse — змінитися на гірше, погіршитися

to take stock, (of smth; smb) — [див. stock I]

to take it out of smb — стомлювати, позбавляти сил когось помститися комусь

to take smb 's measure — знімати мірку з когось; придивлятися до когось; визначати чийсь характер; розпізнати /розкусити/ когось

to take sides — приєднатися /примкнути/ до тієї чи іншої сторони

to take smb 's side /part/, to take sides /part/ with smb — стати на /прийняти/ чиюсь сторону

to take to one's heels — втекти, пуститися навтьоки

to take one's nook — змотати вудки, дати тягу

to take it on the lam — aмep.; cл. змиватися, ховатися

to take the cake /the biscuit, the bun/ — зайняти /вийти на/ перше місце; отримати приз

it takes the cake! — це перевершує все, далі йти нікуди!

to take off one's hat to smb — захоплюватися кимсь, схилятися перед кимсь, знімати капелюх перед кимсь

to take a back seat — відійти на задній план, стушуватися; займати скромне положення; [порівн. ІІ А 6]

to take a run at smth — спробувати зайнятися чимось [порівн. ІІІ А]

to take- a shot /a swing/ at smth /at doing smth / — спробувати /ризикнути/ зробити щось [порівн. ІІІ А]

to take liberties with smb — дозволяти собі вольності стосовно когось; бути недозволено фамільярним з кем-л

not to be taking any — не бути схильним (робити что-л)

to take one's hair down — розійтися щосили, розбушуватися

to take smb for a ride — кінчити /прибити/ когось [див. ІІ Б 3]

to take the starch /the frills/ out of smb — aмep. збити пиху з когось, осадити когось

to take smth with a grain of salt — відноситися до чогось скептично /недовірливо, критично/; to take the bit between the /one's/ teeth піти напролом

to take to earth — полюв. іти в нору; сховатися, причаїтися

to take a load from /off/ smb 's mind — зняти камінь з душі в когось

to take a load from /off/ one's feet — сісти

to take a leaf out of smb 's book — дотримуватись чийогось прикладу, наслідувати когось

to take a rise out of smb — див. rise 115; to take in hand взяти в руки, прибрати до рук; взяти у свої руки; узятися, братися ( за щось)

to take smb to task — див

task I *; to take smb off his feet — викликати чийсь захват; вразити / потрясти/ когось [порівн. ІІ Б 8]

64)

to take smb out of his way — доставляти комусь зайві турботи

to take it into one's head — вбити собі в голову

to take one's courage in both hands — набратися хоробрості, зібратися з духом

to take exception to smth — заперечувати /протестувати/ проти чогось

to take a /one's/ call, to take the curtain — миcт. виходити на оплески

to take the field — вiйcьк. починати бойові дії; виступати в похід; вийти на поле ( про футбольну команду); to take out of action — вiйcьк. виводити з бою

take your time! — не поспішай(те)!, to take time by the forelock див

time I O. the devil take him! — чорт би його забрав!

English-Ukrainian dictionary > take
5 догматизм

ДОГМАТИЗМ - методологічна позиція (спосіб мислення і відповідний спосіб дій) суб'єкта, який послідовно дотримується в пізнанні, переконаннях та способі життя застарілих поглядів (ідей, теорій, норм та правил), незважаючи на зміну ситуації, нові умови буття чи критику своєї позиції (як вияву консерватизму, шаблонності мислення). Вразливість позиції Д. полягає в її неефективності, невиправданості, недоцільності при зміні (іноді багаторазовій) життєвих ситуацій, коли дотримання старих поглядів заважає вирішувати нагальні теоретичні і практичні проблеми. В історії філософії термін "Д." мав різний смисл В. античній філософії скептики (Піррон, Зенон) називали догматиками тих, хто вважав можливими достовірні, незаперечні висловлювання про речі. Фр. Бекон протиставляв емпіризм і Д., розуміючи під останнім спекулятивно-умоглядний, авторитарно-схоластичний спосіб мислення, який нехтує досвідом і створює псевдонаукові, апологетичні щодо церковних авторитетів системи. Кант під Д. розумів спосіб філософування, який, спираючись на певні поняття, ідеї і категорії, приймав їх як щось безсумнівне, "само собою зрозуміле", без спроби критичного аналізу походження, правомірності і обґрунтованості цих понять та ідей. Гегель під Д. розумів метод мислення "розсудкової метафізики", яка дотримується однобічних розсудкових визначень, розглядаючи їх "непорушними і істинними в їхній відокремленості". В XX ст. термін "Д." набув негативного сенсу, стосуючись не лише оцінки методологічних орієнтацій суб'єкта, а й його політичної, ідеологічної, економічної, соціокультурної діяльності, коли людина діє лише відповідно до звичних, фетишизованих програм, а результати своєї діяльності ставить поза будь-яким сумнівом, абсолютизуючи їх цінність. Поняття Д. визначає стан духовного життя в т. зв. "традиційних суспільствах" чи ідеологічні процеси в тоталітарних державах сучасності. Д. характеризує також ідейні течії традиціоналізму та консерватизму. В умовах сучасного плюралістичного світу, з його тенденцією до постійних інновацій та модернізацією форм життя й культури, домінування Д. в інтелектуальному житті суспільства веде до його консервації і стагнації, блокує можливості соціального розвитку В. одночас реальною є небезпека звинувачення в Д. будь-якої тенденції зберегти стабільність певних культурних цінностей, традицій поведінки і мислення тощо. Д. протистоїть критицизму і скептицизму, які є цінними і необхідними формами духовного життя, але беззастережне поширення яких є такою ж загрозою для культури, як і панування необмеженого або фанатичного Д.

В. Свириденко

Філософський енциклопедичний словник > догматизм
6 моральний вибір

МОРАЛЬНИЙ ВИБІР - акт волевизначення суб'єкта на основі надання переваги певній системі морально-значущих цінностей; самостійно прийняте моральне рішення, яке знаходить реалізацію в цілісній лінії поведінки або в окремих вчинках. М.в. може стосуватися як морального змісту конкретних засобів досягнення певної загальної мети, так і самої цієї мети; як інструментальних цінностей, так і самоцінностей, що визначають граничні перспективи людської діяльності. Будь-який практичний вибір може отримувати моральне значення тією мірою, якою він зачіпає інтереси інших людей або загальні принципи життєставлення даної особистості. Зрештою, оскільки вибір конкретних шляхів дії і способів життєдіяльності неминуче постає у певному аспекті самоформування людини як морального суб'єкта, проблематика М.в. є невід'ємною від практичного ставлення до світу загалом. Необхідними передумовами М.в. є: а) наявність альтернативних варіантів вибору; при цьому важливою є не лише їх множинність, а й реальна присутність у людському досвіді. Якщо творча інтенція орієнтує на долання меж наявної ситуації і прорив до нових обріїв буття, то М.в., навпаки, вимагає адекватного входження в ситуацію і визначення у ній своєї позиції; йому притаманний пафос причетності; б) свобода суб'єкта, що обирає, стосовно конкретних предметів вибору, а також підстав, які цей вибір безпосередньо обумовлюють. В даному розумінні сама можливість М.в. на будьякому рівні засвідчує основоположну свободу волі людини, а отже, її здатність і покликаність до вибору самої себе, що і є граничною екзистенційною формою М.в. Проаналізований К'єркегором, а згодом Сартром та іншими філософами-екзистенціалістами "вибір себе" поєднує утвердження особистісної унікальності з визнанням цілісної відповідальності "Я" за всю повноту присутності у світі, всю сукупність стосунків і дій, які можуть бути інтерпретовані як конкретні вияви М.в. У сучасній комунікативній філософії та етиці гостро стоїть проблема поєднання М.в. з дискурсом стосовно його принципових засад. Іще Аристотель, вказуючи на те, що в практичній галузі все може бути "і так і інакше", виводив звідси потребу в особливій чесноті практичної розсудливості, яка й визначає правильні рішення людини. У філософсько-етичній думці XIX - XX ст. волюнтаристська складова вибору тривалий час домінувала над раціонально-комунікативним осмисленням останнього (див. децизіонізм). Проте сама множинність несумісних ціннісних засад, взірців поведінки, способів аргументації, одночасно представлених у досвіді і свідомості сучасної людини, динамічна зміна нетрадиційних ситуацій, у яких належить приймати відповідальні рішення, - все це апелює не лише до вольової здатності М.в., але й, передусім, до його раціонально-дискурсивної культури,закоріненої у практиці спілкування, у сумлінні й розсудливості представників конкретних людських спільнот.

В. Малахов

Філософський енциклопедичний словник > моральний вибір
7 Ясперс, Карл

Ясперс, Карл (1883, Ольденбург - 1969) - нім. філософ і психіатр, один із засновників філософії екзистенціалізму. Вивчав право в ун-тах Гейдельберга і Мюнхена, медицину - в ун-тах Берліна, Геттингема, Гейдельберга. В1908 - 1915 рр. працював у психіатричній клініці Гейдельберга, з 1922 р. - проф. філософії Гейдельберзького ун-ту, в 1937 - 1945 рр. був усунутий (в зв'язку з приходом до влади націонал-соціалістів) від викладацької діяльності, в 1948 - 1961 рр. - проф. філософії Базельського ун-ту. За Я., філософія повинна дати людині орієнтири існування у світі, "висвітлити екзистенцію" та здійснити "стрибок до безумовного буття". В концепції Я. буття має потрійне значення: 1) предметне буття або "буття-у-світі"; 2) екзистенція або людська самість, яка не може бути об'єктивованою; 3) трансценденція як "охоплююче" - незбагненна межа будь-якого буття і мислення. У відповідності з цим членуванням мислення проходить різні стадії і виконує різні функції: 1) мислення перед лицем "буття-усвіті" як "орієнтація у світі"; 2) мислення перед екзистенцією як "висвітлення екзистенції"; 3) мислення перед лицем трансценденції як "метафізика", яка прагне виразити свій невимовний предмет за допомогою "шифрів". Останній етап і є власне етапом філософування, який пов'язує людину з розумінням Бога. Філософія, за Я., не пізнає буття, а лише засвідчує його існування. Головним предметом філософії, за Я., є людина та історія як перший вимір людського буття. Вирішальну роль в аналізі людської екзистенції виконує поняття ситуації, яка визначає історичну унікальність як певної людської долі, так і певної епохи. Досліджуючи людину в її екзистенційному вимірі, подібно до Канта, Я. вичленовує різні рівні людського "Я": 1) "Я" емпіричне або емпіричний індивід як частина природи; 2) "Я" предметне або "свідомість взагалі", яка є умовою можливості людського буття або предметності як такої; 3) "Я" як рівень розуму або духу, визначальною рисою якого є цілісність мислення. Саме "Я" предметне або "свідомість взагалі" є передумовою комунікації, яка, за Я., дозволяє встановити зміст філософування: тільки та філософія є істинною, яка є комунікативною. Завдяки комунікації людина може віднайти саму себе або свою самість, встановити екзистенційне відношення між людьми як відношення "Я - Ти" та усвідомити саме буття. Тим самим філософія у Я. набуває етичного забарвлення, акцентуючи увагу не на гносеолого-методологічних проблемах, а на взаємозв'язку між людьми, де головну роль виконують поняття "свобода", "вірність" "самим-собою-буття", "воля до комунікації". Результатом філософування, за Я., є філософська віра, яка, на відміну від релігійної, ґрунтованої на істині Одкровення, є результатом розмислу. Поняття "філософської віри" об'єднує різні аспекти проблеми "розум і екзистенція". Як вважає Я., існування трансцендентного - як особливого роду буття - не може бути обґрунтоване за допомогою тільки позитивних аргументів розуму. Трансценденція - єдиний предмет, який може бути засвідчений розумом і вірою, по відношенню до якого розум і віра співпадають. З позицій філософської віри Я. намагається дати інтерпретацію світового історичного процесу Н. а його думку, людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, хоча науково обґрунтувати цю тезу, як і протилежну їй щодо того, що різні культурні утворення абсолютно незалежні один від одного (Шпенглер), неможливо; у неї можна тільки вірити. Світова історія, за Я., створює загальнолюдську "комунікацію", можливість якої забезпечується "наявністю в певний історичний період "вісьового часу" (VIII - III ст. до н. е.), або "вісьової епохи" - епохи зародження світових релігій і філософії, коли людство вперше усвідомило себе і своє відношення до світу, поставило "останні питання буття" про смертність, конечність свого існування і усвідомило своє безсилля перед ними. Істинне духовне життя народжується перед лицем "абсурдних ситуацій", які змушують людство осмислити своє існування в світі, що виводить спілкування людей на екзистенційний рівень.

[br]

Осн. тв.: "Психологія світоглядів" (1919); "Духовна ситуація часу" (1932); "Філософія". У З т. (1931 - 1932); "Ніцше і християнство" (1946); "Про європейський дух" (1946); "Про істину" (1947); "Витоки історії і її мета" (1948); "Філософська віра" (1948); "Розум і екзистенція" (1949).

Філософський енциклопедичний словник > Ясперс, Карл
8 Сартр, Жан-Поль

Сартр, Жан-Поль (1905, Париж - 1980) - франц. філософ, письменник, засновник атеїстичного екзистенціалізму феноменологічного спрямування. В ранніх творах "Трансцендентність Его", "Уява", "Уявне", "Екзистенціальні теорії емоцій" С. акцентує увагу на здатності свідомості відриватися від реальності, конституювати нереальне. "Очищаючи" свідомість від психологічних нашарувань та вмісту, що зумовлений сприйняттям реального, С. будує концепцію "чистої" свідомості, що є прозорою для самої себе. С. розрізняє види буття: "буття-в-собі", або предметне буття, та "буття-для-себе", або буття людської свідомості. "Буття-в-собі" характеризується абсолютною нерухомістю, пасивністю, непроникністю для свідомості тощо. Зустріч свідомості з байдужим буттям викликає почуття "нудоти". Предметне буття позбавлене будь-яких "людських" визначень, тому в ньому відсутній рух, становлення, активність тощо. Його єдине, але самодостатнє визначення таке: "Буття є те, що воно є". На відміну від "буття-в-собі", "буття-для-себе" відзначається абсолютною рухомістю, плинністю, активністю та порожнечею. Свідомість не має нічого субстанційного, вона існує лише в міру того, як з'являється. Свідомість - це "Ніщо" (негація, заперечення, запитання). У зовнішньому світі речей "Ніщо" виступає як "недостатність", "рідкісність" або як "щілина" чи "отвір". С. обґрунтовує "онтологізм", об'єктивність і самодостатність виявленої ним сфери "Ніщо", яка стає визначальною характеристикою людського буття. Хоча в основі людських актів знаходиться порожня інтенційність, дорефлективне cogito, інтенційні акти заповнюються речовинними, матеріальними компонентами, і, зрештою, зв'язок із дорефлективними актами свідомості втрачається. Свідомість сприймається як така, що сповнена образами, символами, "речами" світу, відповідно уявлення про внутрішній світ людини теж побудовано таким чином, ніби він змонтований із "речей", речоподібних "сутностей". Таке уявлення людини про себе та про мотиви вчинків С. називає "самообманом", який дозволяє людині уникати тривоги, що виникає тоді, коли їй раптом відкривається "істина", що вона сама є єдиною основою цінностей і значень світу, що центр світу проходить через неї. Саме через відчуття цієї "істини" відбувається становлення автентичного існування, справжнього буття, яке водночас несе в собі справжню гуманістичну спрямованість. Здатність людини привносити у світ "Ніщо" С. назвав "свободою", котра відповідно набуває того ж таки "онтологічного" статусу С. вобода тлумачиться С. як свобода вибору, але це вибір, що пов'язаний зі зміною орієнтації, поверненням до "справжнього" буття, автентичного, яке містить у собі первісну свободу, визначальну відповідальність за сенсотворчість, осмислення і означення світу. Тому свобода вибору не прив'язана до реальних речей Б. ільш того, завдяки реальним речам відбувається спроба уникнути "справжнього" буття, або автентичної свободі поведінки. З цим пов'язана концепція гуманізму С., де останній ототожнюється не з позитивними людськими якостями, а з автентичним ("справжнім") людським буттям, що містить у собі інтенційну свободу, сенсовибір, проективність, вихід за межі тощо. Гуманізм у такому означенні не містить набору "доброчесних", "доброчинних" якостей, а має певну спрямованість, проект, орієнтацію, зумовлені первісною, дорефлективною інтенціональністю людського буття. Пізніше С. прагнув врахувати вплив на людину як сімейних обставин, дитячих вражень (який вивчає екзистенціальний психоаналіз), так і суспільно-історичної практики (на чому акцентує увагу філософія марксизму).

[br]

Осн. тв.: "Нудота" (1938); "Мухи" (1946); "Екзистенціалізм є гуманізм" (1946); "Критика діалектичного розуму" (1960); "Ситуації" (1947 - 1975).

Філософський енциклопедичний словник > Сартр, Жан-Поль
9 обов'язок

ОБОВ'ЯЗОК - одна з основних категорій етики і моральної свідомості; моральне зобов'язання окремого індивіда, групи осіб, класу, народу та ін., що постає для них як конкретне практичне завдання. О. - внутрішня настанова людини чинити у відповідності до певних моральних норм і цінностей, що існують у суспільстві; така позитивна ціннісна орієнтація, котра не може здійснюватися без елементу самопримусу, вольового зусилля. Тому виконання О. передбачає наявність свободи волі. Дія, здійснювана під зовнішнім примусом або в результаті насильства, не має етичного значення М. оральний О. необхідно відрізняти від різноманітних суспільних вимог - виробничих, громадських та ін. (професійний О., військовий О. тощо). О. моральний орієнтований на цінність особистості, безумовну повагу до людської гідності, утвердження гуманності. Саме ця відмінність емпіричних, морально-санкціонованих суспільних вимог і власне морального О. особистості інколи породжує внутрішній конфлікт, вирішити який може лише сама людина як відповідальний суб'єкт свого морального вибору. В історії етики і моралі тлумачення природи і походження 0. - одна з найскладніших проблем. Основа і джерело О. пов'язувались з тим чи іншим розумінням моральної необхідності і вбачались: у Божих заповідях, апріорному моральному законі (категоричному імперативі), космічних законах, людській природі, прагненні людини до насолоди або щастя, суспільних настановах та ін. На розуміння морального О. суттєвий вплив справляла також відповідь на питання про те, хто або що визначає, зрештою, його зміст: Бог, "Божественний розум" (неопротестантизм, неотомізм), суспільство (соціально-апробативні теорії), совість (Фіхте), моральне почуття (теорія морального почуття) тощо. Питання про межі 0. також тлумачиться неоднозначно. Так, представники деонтологічного інтуїтивізму вважали важливим для виконання 0. лише саму дію, а не мотиви, якими керується людина. Представники теорії морального добра, навпаки, вирішальне значення надають характерові мотиву. Як духовно-моральний феномен суспільного життя О. має конкретно-історичний характер. Кожна епоха, соціальна група, релігійна чи етнічна спільнота мають своє уявлення про О., яке складається в рамках тієї чи іншої культури з притаманними їй цінностями. Загальні моральні вимоги здатне виробляти лише суспільство у цілому на основі колективного історичного досвіду людей. Вирішення проблеми морального О. стосовно тієї чи іншої конкретної ситуації - особиста справа окремої людини. Кожна людина повинна не лише усвідомлювати об'єктивний зміст О., а й нести відповідальність перед своєю совістю, в якій, у кінцевому підсумку, зосереджується онтологічний аспект її моральних зобов'язань. О. передбачає як усвідомлення мотивів поведінки, так і опертя на моральні почуття. Усвідомлення 0. допомагає людині подолати розрив між тим, що є, і тим, що повинно бути; тому виконання О. може бути пов'язане із запереченням певних моральних норм і цінностей. Кардинальні зміни у світогляді сучасної людини спричинюють появу протилежних етико-філософських висновків стосовно умов її нинішнього буття взагалі і проблеми морального О. зокрема. Такими є, з одного боку, переконання багатьох сучасних філософів щодо принципової неможливості формування універсальних основ морального О., з іншого - активний пошук його нових засад, що включають імперативи такої діяльності, яка не була б руйнівною для можливостей життя в майбутньому (Йонас), забезпечувала б виживання людського роду як "реальної комунікативної спільноти" (Апель).

О. Білецький

Філософський енциклопедичний словник > обов'язок
10 достовірність

ДОСТОВІРНІСТЬ, вірогідність - термін, що позначає сприйняття істини чи переконань в істинності певного знання. Якщо Д. характеризує відповідність знання дійсності, вона фіксує фактичну істинність. Якщо ця відповідність є проблематичною чи предметом суб'єктивного переконання, Д. стає варіантною, залежно від змінних ситуацій прийняття того, що вважається суб'єктом незаперечним чи інтуїтивно очевидним. В останньому разі те, що є Д. для одного (індивідуального чи колективного) суб'єкта, може не мати статусу Д. для іншого суб'єкта; те, що є Д. для однієї епохи (часу), може стати недостовірним для іншої епохи (часу). Д. передбачає інтерсуб'єктивність, тобто стандарти, парадигми, норми (чи символи віри) аргументації, обґрунтування, демонстрування, свідчення, які визнаються колективним досвідом певного культурного середовища. Основною філософською проблемою, пов'язаною із поняттям Д., є питання про можливість знання, яке мало б статус Д. для будьякого суб'єкта, питання про можливість "абсолютної" чи "понадсуб'єктивної" Д. Релятивізм та скептицизм в тій чи іншій формі заперечують можливість Д., яка б не залежала від часу (історичної епохи) та соціально-культурного середовища Н. айбільш виразно в наш час це заперечення відстоював Поппер, який наполягав на конвенційності Д. в науці. Однак в європейській філософії домінує уявлення про зв'язок поняття Д. з самою ідеєю науки, яка орієнтована на здобуття знання, в істинності якого суб'єкт переконаний і має численні засоби і підстави це переконання зберігати і поглиблювати В. науці існує певне "когнітивне ядро", якому надають статус Д. у відповідності з прийнятими нормами і стандартами перевірки і обґрунтування наукового знання. Деякі елементи "ядра Д." з часом, можливо, виявлять свою відносність чи наближений характер, але це аж ніяк не означає, що всі вони з часом будуть фальсифіковані. Згода (консенсус) наукової спільноти щодо Д. певного "когнітивного ядра" спирається на величезний колективний досвід багаторазової перевірки, підтвердження знання, традиції його плідного використання, безуспішність спроб його фальсифікації. Водночас пізнавальна практика встановлює певні обмеження для сфери, де це знання зберігає статус Д., вносить необхідні уточнення і корективи в його зміст. Колективний досвід людства є також підставою для надання статусу Д. розлогому масиву знань життєвого світу людини, нагромадженому, зокрема, у вигляді народного досвіду та народної мудрості. В теорії імовірностей Д. - подія, імовірність якої дорівнює 1.

В. Свириденко

Філософський енциклопедичний словник > достовірність
11 нормативна етика

НОРМАТИВНА ЕТИКА - 1) сукупність норм, настанов, вимог моралі, що об'єднані певною філософсько-світоглядною концепцією чи релігійним віровченням і орієнтовані на діяльне, поведінкове їх втілення; 2) розділ теоретичної етики, який досліджує й обґрунтовує подібну сукупність. Перші нормативні моделі моральнісної поведінки, що узагальнювали безпосередній досвід людських стосунків, виступали у вигляді заповітів пращурів, висловів мудреців, повчань пророків. Світоглядне обґрунтування нормативно-належної поведінки складається у філософській думці та світових релігіях. Н.е. завжди пов'язана зі сферою свідомого, відрефлектованого, належного, пошук якого має крайні полюси у вигляді етичного догматизму та етичного релятивізму. Відносність моральних законів в античному світі вперше була осмислена софістами. Виокремлення Аристотелем етики як особливої філософської науки приводить до закріплення за нею нормативної соціально-регулятивної функції. Остання здійснюється за допомогою морального ідеалу, теоретичних обґрунтованих уявлень про нормативно належне. Н.е. актуалізується за умов ціннісних криз, вичерпаності або ослабленості продуктивно-узагальнюючих можливостей повсякденної свідомості й регулятивного потенціалу звичаїв та традицій. За певних умов Н.е. тяжіє до побутового повчання, її елементи завжди присутні в моралізаторській літературі. Протягом багатьох століть нормативно-етичні приписи діставали виразне втілення у змісті художніх творів. Упродовж усього розвитку класичної філософії етична нормативність залишалася її істотною темою. Практична філософія виробила широкий діапазон форм - від рапсодичних роздумів ("Досліди" Монтеня) до цілісного систематичного життєвчення ("Етика" Спінози). Категорія "вищого блага" визначала як телеологічно, так і теологічно орієнтовані системи Н.е., проте її зміст пов'язувався з діаметрально протилежними засадами (земне і небесне, сакральне і профанне, людське і Божественне) Д. ля релігійної етики найвищим ідеалом-зразком поставали якості, вчинки і настанови засновників відповідних релігій (Будди, Ісуса Христа, Мухаммеда). Тлумачення подібних взірцевих проявів доброчинності надає можливість виділити найбільш важливі для релігії якості (віра, упокорення, терпіння, милосердя та ін.) і норми поведінки (виконання ритуалів, роздача милостині, заборона крадіжок, убивств), світоглядні настанови та принципи (вина, гріх, розкаяння, страх, фаталізм, аскетизм та ін.). Категорія "загального блага" стає засадничою для ціннісно-раціонального обґрунтування й нової логіки нормативності, яка була втілена в різних варіантах концепції суспільного договору (Гоббс, Локк, Руссо). Кант, започаткувавши деонтологічний напрям етики, закладає основи як етики принципів, так і етичного формалізму. Категоричний імператив має ціннісне визначення поряд із суто формальною апеляцією до універсального самозаконодавства всіх розумних істот Р. озведення аксіології та деонтології, співвідношення добра і блага стали темами гострих дискусій друг. пол. XIX - поч. XX ст. Ціннісно-нормативні аспекти є досить суттєвими в "гуманістичній етиці", етиці самореалізації, етиці космічної телеології, "феліцитології" та ін Р. азом з тим впливовим стає заперечення нормативності як характеристики етичної теорії. Насамперед, це стосується соціології, зорієнтованої на виведення належного з сущого (Дюркгейм та ін.); широкого розвитку набуває дескриптивна етика. Прескриптивна етика виводиться за межі наукового знання в аналітичній філософи, метаетиці, неопозитивізмі Р. озширення простору свободного вибору, зменшення контролю суспільної думки над поведінкою індивідів, охорона законом свободи думки, совісті, релігії, переконань призвели до зменшення соціальної значущості конвенційної Н.е. Під враженням пропагандистських зловживань етичною нормативністю, що були характерні для тоталітарних режимів, Н.е. незрідка розглядалася як архаїчний компонент філософії, як репресивна соціальна сила. Разом з цим навіть намагання створити "мораль без норм" в екзистенціалізмі (Сартр), ситуаційній етиці (Флетчер) ніколи не приводили до утвердження абсолютного децизіонізму В. цілому всі етичні напрями, що проголошували свій понаднормативний статус (метаетика, позитивізм, дескриптивізм, емпірична етика та ін.), не могли обійти питання про нормативне як мотив етично відповідального вчинку. В 70 - 90-ті рр. на тлі зростаючої аномії, легалізації маргінальності, зменшення нормуючого впливу звичаїв і традицій виникають умови для реактуалізації Н.е. Започаткована Вебером "етика відповідальності" дістала продовження в неоконсервативній етиці Йонаса, Люббе, Кальтенбрунера та ін. Нові основи нормативності в межах некласичної філософії закладаються дискурсивно-комунікативною реконструкцією практичного розуму в трансцендентальній прагматиці (Апель, Габермас, Кульман, Ебелінг). Загострення глобальних планетарних проблем актуалізувало розробку нових принципів Н.е. (стримування, обмеження, перестороги). Значного поширення набула екологічна етика.

А. Єрмоленко

Філософський енциклопедичний словник > нормативна етика
12 здоровий глузд

ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД - сукупність думок про навколишній світ і його закони. З. г. стосується думок, які склалися стихійно в процесі життєдіяльності людей та мають характер самоочевидності. З.г. є безпосереднім, загальнодоступним знанням, набутим без допомоги спеціальних пізнавальних процедур і методів. З.г. легко витісняється з невластивих йому сфер з утвердженням науки та зростанням її соціального статусу. Крім цього, закріплені в схемі З.г. знання, зазнаючи тиску з боку науки, також зазнають певних змін. З.г. змушує критично оцінювати витвори фантазії та нестримні новації, спонукає ретельно опрацьовувати гіпотези, тим самим перешкоджаючи необґрунтованому відкиданню усталених у науці поглядів чи споконвічних відшліфованих життєвих ідеалів. З.г. невіддільний від здорового розсудку, що його Гольбах визначав як такий спосіб розмірковування, якого досить, щоб можна було розібратися в найпростіших істинах і відкинути нісенітниці. Твердження З.г. про дійсність та принципи орієнтування в ній слід віднести до того масиву світоглядного знання, який утримується свідомістю як щось само собою зрозуміле, дорефлексивне й позакритичне. Ці твердження є ефективними в стандартних життєвих, практичних і пізнавальних ситуаціях. Але ця спорідненість З.г. зі стандартністю відразу обертається великою перешкодою, як тільки індивіди або людські спільноти потрапляють у ситуацію, що потребує нагальної відповіді на виклики життя й цивілізації.

Ф. Канак

Філософський енциклопедичний словник > здоровий глузд
13 ідеологія

ІДЕОЛОГІЯ - сукупність взаємопов'язаних ідей, уявлень та переконань, призначених об'єднувати людей заради спільного життя та спільних дій. Як свідчать історичні дослідження, ніколи не існувало суспільств без наявності в них певних світорозумінь і норм поведінки, тобто ідеологій-світоглядів. Загальноприйняті норми поведінки (основою яких є цінності) завжди забезпечували здатність людей до спільних дій. Хоч слово "І." іноді застосовують як синонім вислову "політична І.", але доцільніше політичні І. вважати тільки одним із різновидів І. (напр., історики, досліджуючи світогляди різних суспільств та цивілізацій, називають ці світогляди "І."). Слово "І." наприкінці XVIII ст. увів у мову філософії франц. філософ Дестют де Трасі (1754 - 1836), який позначав ним "науку про ідеї" (словом "ідеї" в той час позначали не тільки розумові побудови, а й будь-які уявлення). "Наука про ідеї", на думку Дестют де Трасі, повинна була досліджувати виникнення ідей, щоб відділити різного роду упередження та забобони від науково обґрунтованих уявлень. Ця наука мала базуватися на просвітницькій парадигмі мислення, що продовжувала програму Бекони - усунути владу "ідолів" над свідомістю з метою створити основу для реформування суспільства на науковій основі. У розробці поняття "І." важлива роль належить Марксу та Енгельсу. У їхній спільній праці "Німецька ідеологія" термін "І." віднесено до сукупності ідей, що виражають інтереси, упередження та ілюзії певної соціальної верстви ("класу") З. гідно з класовим принципом соціальної філософії вони твердили, що у класовому суспільстві як гнобителі, так і пригноблені не можуть правдиво осмислювати світ та суспільство: розуміння світу та суспільства у таких суспільствах є неминуче хибним, ілюзорним, отже, і колективна свідомість є хибною свідомістю Ц. ю ілюзорну свідомість вони позначили терміном "І.". Для успішного захисту егоїстичних класових інтересів ідеологи панівного класу прагнуть подавати їх під виглядом загальнолюдських; посилаючись при цьому на загальнолюдську етику, істину і т.п. Тому І. завжди є оманою і самооманою. Звідси випливало, що теоретична критика І. є безсилою: хибність суспільної свідомості зумовлена класовою структурою суспільства, а тому тільки ліквідація класів шляхом соціальної революції дозволить замінити "хибну свідомість" правдивою, тобто науково обґрунтованим світорозумінням З. аслуга Маркса і Енгельса полягала у тому, що вони звернули увагу на соціальну зумовленість (детермінованість) ідей та світоглядів. У цьому вони продовжили зведення релігії до "земної основи", здійснене Фоєрбахом; цей напрям мислення був пізніше розвинутий у "соціології знання", у критичній філософії Франкфуртської школи та комунікативній філософії Апеля й Габермаса. Але принциповою вадою марксистського розуміння І. були, по-перше, припущення, що І. можна замінити науково обґрунтованим світорозумінням (тема "смерті І."), а, по-друге, економічний редукціонізм - намагання пояснити природу всіх установ та ідей як зумовлених "економічним базисом". Маркс і Енгельс вважали, що всі теоретичні філософські і суспільно-політичні ідеї є ідеологічними. Твердження, що можна замінити І. (як колективний світогляд та як філософію) "науковим світорозумінням" є доказом того, що, попри всю відмінність між розумінням І. у Дестют де Трасі і марксистським, вони поділяють переконання в тому, що наукове пізнання здатне зняти з людини відповідальність за вибір ціннісних орієнтацій. Нерозуміння різниці між істиною і цінністю властиве для обох. У сучасних демократичних суспільствах різні люди, групи людей та суспільні верстви, як правило, мають неоднакові ціннісні пріоритети та ієрархію цінностей (розходження стосуються навіть того, які саме цінності мають бути віднесені до найважливіших) Ц. е ситуація ідеологічного плюралізму Ц. ей плюралізм, одначе, не може виключати прийняття деяких найважливіших цінностей та норм, без яких не може існувати жодне демократичне суспільство. До таких норм належать також деякі аксіоми етики спілкування, які забезпечують можливість цивілізованого ідеологічного дискурсу (див. філософія комунікативна). Дотримання цих норм дозволяє уникнути ситуацій, коли Суперечка ціннісних орієнтацій та І. переростає у насильницький конфлікт. У сучасній Україні дослідження І. лише розпочинається: укр. філософська думка у цій ділянці досліджень сьогодні знаходиться у стані освоєння підставових праць західних філософів. Вплив марксистського розуміння ідеології в Україні є дуже відчутним: поняття І. визначають, як правило, через потреби та інтереси, що об'єднують людей у групи (переважно мають на увазі економічні інтереси). З іншого боку, вплив марксистської тези про майбутнє витіснення І. схиляє до позитивістського нехтування ролі І. у суспільному житті. Вплив марксистського розуміння І. тут сягає поза межі критичного виокремлення позитивного внеску Маркса в дослідження І.

В. Лісовий

Філософський енциклопедичний словник > ідеологія
14 більшовизм

БІЛЬШОВИЗМ - рос. різновид комуністичної політичної філософії та політичної практики, що був втілений у діяльності Рос. соціал-демократичної партії (більшовиків) (див. комунізм). Провідну роль у формуванні та реалізації Б. відіграв Ленін. Особливості рос. комунізму значною мірою були визначені саме Б., хоча термінологічно він визначає лише перший період в його еволюції. Наступними були сталінізм, період Хрущова - Брежнєва та період Горбачова. Кожний із цих періодів, попри спільне між ними, має свої ідеологічні особливості та особливості політичної практики. Термін "Б." не є синонімом терміна "марксизм-ленінізм". Останній почав застосовуватись і набув свого специфічного значення тільки в часи сталінізму і, на думку багатьох дослідників, позначає певну ідеологічну доктрину. Ленін сформулював основні засади своєї політичної концепції в останнє десятиліття XIX ст. Вона включала певне пристосування політичної філософії Маркса до умов Росії, а саме: особливе тлумачення імперіалізму як вищої стадії в розвитку капіталізму, тезу про нерівномірність розвитку та про можливість перемоги комуністичної революції в економічно відсталій країні (Росії), вчення про партію як авангард робітничого класу та концепцію побудови партії на засадах централізму. Питання про принципи побудови партії стало предметом суперечки між рос. соціал-демократами, що призвело до розколу між ними на другому з'їзді РСДРП у 1903 р. (де за ленінську концепцію проголосувала більшість, звідки і походить назва "більшовики"). Принцип "демократичного централізму", який було взято за основу побудови партії, Ленін витлумачив у суто централістському дусі, що призвело до впровадження гегемонії партійної верхівки і навіть культу однієї особи. У поєднанні з тезою про "диктатуру пролетаріату" та тезою про партію як авангард цього пролетаріату ленінська політична філософія є варіантом обґрунтування диктаторської форми правління. Розкол 1903 р. призвів до виокремлення більшовиків в окрему партію (1912). Втім, у політичній концепції Леніна багато питань залишалося без відповідей. Деякі принципи та гасла він свідомо залишав невизначеними з метою маніпулювання ними залежно від ситуації (напр., про право націй на самовизначення). Після збройного захоплення влади більшовики постали перед фактом відсутності чіткої економічної політики, що невдовзі виявилось у введенні політики "воєнного комунізму" з наступною його заміною на т. зв. "нову економічну політику" ("неп"). Після збройного захоплення влади і в період громадянської війни дедалі зміцнювалась тенденція застосовувати силу влади і безпосередні репресії у дискусіях з політичними опонентами. Терор став вирішальним засобом розв'язання всіх політичних конфліктів Ш. лях до встановлення терористичної диктатури було остаточно визначено З. окрема, право надій на самовизначення одержало в ленінській інтерпретації тлумачення, з допомогою якого можна було виправдати (в ім'я "класової солідарності" чи "інтернаціоналізму") рос. агресію проти щойно сформованих незалежних національних держав. У Польщі більшовики зазнали поразки і змушені були відступити, чого не сталося в Україні, бо українці через брак національної свідомості, єдності та організованості не змогли протистояти агресії. Б. як політична ідеологія і практика зводиться до мінімального набору спрощено сформульованих принципів та прагматичної технології утримання влади. Що саме потрібно відносити до "серцевини" Б., а що є другорядним чи не принциповим, породжувало численні суперечки (часто в принципі нерозв'язні!). Адже відповідь на це питання значною мірою залежала від того, що вважали (чи не вважали) принциповим у Б. самі більшовики. З'ясування питання про те, хто є "справжнім більшовиком", завершувалось, зазвичай, "оргвисновками" і репресіями стосовно тих, кого оголошували "несправжніми більшовиками". Невизначеність, обман, груба сила - чільні риси Б.

В. Лісовий

Філософський енциклопедичний словник > більшовизм
15 етичний релятивізм

ЕТИЧНИЙ РЕЛЯТИВІЗМ - теоретичний принцип пізнання та інтерпретації феномена моралі і тип етичного вчення, що ним засновується. Методологічною засадою Е. р. є абсолютизація історичності моралі та відносності моральних поглядів, норм, кодексів. Е. р., особливо у його радикальних формах, заперечує моральні універсали, елімінує з етичної теорії проблему істини ("правильності" та, відповідно, хибності), відмовляється від спроб раціонального обґрунтування моральних настанов. Одна з основних особливостей Е. р. - наголос на конкретній соціокультурній та емотивно-психологічній детермінованості моральних поглядів і суджень, що позбавляє їх загальної "обов'язковості". Виникнувши у стародавні часи (школа скептиків), Е. р. прибирав різних форм - культур-антропологічний (Герсковіц), емотивно-ціннісний (Вестермарк), лінгвістичний (Геєр, Франкена), ситуаційний (Флетчер, Фут). У новітній етиці тенденція релятивізації моралі значно посилилась, а у філософії постмодернізму набула статусу визначального теоретичного конструкта: "контекстуальний релятивізм" Платта, "епістемологічний Е. р." Хармена. При цьому відбувається модернізація релятивістських постулатів - ідея непередбачуваності, випадковості моральних вчинків ("перспективізм"). Прихильники сучасного Е. р. вважають, що саме антинормативний, вільний від диктату абсолютів стиль морального мислення, який руйнує "репресивний образ" моральних настанов і всезагальних етичних формул, сприяє звільненню людини, зростанню її свободи. Втім багато в чому справедливе заперечення раціонально визначеної моральної нормативності й абстрактної "належності" у Е. р. обертається іншою метатеоретичною хибою - онтологізацією випадковості, наголошенням радикальної контекстності моральних вчинків. Опоненти Е. р. з огляду на це пропонують різні варіанти розв'язання дихотомії абсолютного і відносного у моралі: "комунікативна етика" (Апель, Габермас), ціннісний етичний консерватизм (Клюксен), етичний "комунітаризм" (Тейлор), які прагнуть подолати крайнощі Е. р., що нерідко використовується для виправдання морального нігілізму і вседозволеності. Антирелятивістські етичні концепції розробляють теоретичні засади філософії моралі, які не потребують подальшого обґрунтування (ідеї дискурсивної етики, макроетики взаємовідповідальності, конвенційної "внутрішньої" моралі тощо). В сучасній етико-філософській літературі спостерігається також спроба сформувати соціально верифікований варіант Е. р., використовуючи для цього ідеї суспільного договору та аргументи антропологічного характеру. Ці концепції відбивають суспільну потребу у "новій етиці", адекватній часу, вимогам "практичної філософії", етичної "меліорації" суспільства, сучасної виховної та освітньої діяльності.

В. Пазенок

Філософський енциклопедичний словник > етичний релятивізм
16 іронія

ІРОНІЯ ( від грецьк. ειρωνεία - прикидання, удаваність) - певного роду риторичний прийом, завдяки якому висловлення набуває прихованого змісту, відмінного (нерідко - протилежного) від буквального, проте формулювання останнього завжди натякає на істинність саме прихованого змісту. І. має і суто філософське значення - специфічного заперечення, що виявляє розходження наміру і результату, задуму і об'єктивного сенсу у парадоксах пізнавальної і практичної діяльності. Історично першою формою філософської І. була "Іронія Сократа". Сократ твердив, що марно шукати істину у зовнішньому світі - вона належить людині ("Пізнай самого себе") А. ле істина ця хаотично "перемішана" з хибними уявленнями і "виділити" П з того хаосу думок можна лише за допомогою серії питань, що ставляться у певному порядку (який збігається з "порядком" самого Космосу). Прикидаючись невігласом ("Я знаю лише те, що я нічого не знаю"), Сократ ставив співрозмовникам нібито "наївні" питання, які спрямовували хід думок до істинного висновку. І. Сократа є специфічною, античною, формою діалектичного методу. Специфіка цієї форми визначалася уявленням про цілісність, не розчленованість природної і духовної реальності античного світопорядку (реально-ідеального Космосу), їхню принципову нерозрізнимість. Тому антична діалектика спрямовується на виявлення суперечностей з метою їхньої елімінації, а не синтезу. Саме тому ця діалектика знаходить своє завершення в Аристотелевій системі формальної логіки (у середньовічних університетах курс формальної логіки називався "діалектикою"). Не можна погодитися з твердженнями про "суб'єктивізм" Сократової позиції (оскільки вона, мовляв, тлумачить діалектику лиш як метод пізнання) - адже античний "об'єкт" (реально-ідеальний Космос) у своїй структурі визначається людиною ("суб'єктивно") відповідно до протагорової тези - "людина є мірою всіх речей". Лише філософія неоплатонізму (і, зокрема, її християнської форми - "ареопагітизму"), яка виходить з принципової нетотожності (навіть несумірності) духовного і природного (тварного) світу, виявляє нову форму І. (і, відповідно, діалектики), оскільки тут ідеться про несумірність (по суті - трансцендентність) наміру (духовної реалії) і результату (створеної з ніщо природи) - Божественого плану буття і його словесно-предметного "творіння", які (через "гріховний" вибір Адама і Єви) виявляються змістовно несумірними, вимагаючи "додаткових" актів ("спасительний подвиг" Христа, апокаліптичні події тощо). Саме з цим (через кордоцентрично-барокову лінію від Екгарта до пієтизму і янсенізму) пов'язане формування І. нім. романтизму, спричиненого особливостями філософії Фіхте. Оскільки результат діяльності "Я" - "не-Я" (об'єкт, дійсність) виявляється, внаслідок її обмежено-предметного характеру, біднішим за своє духовне джерело (за межами дійсності лишаються нереалізовані можливості), то відкривається широке поле для розмаїтого тлумачення цих можливостей, для творчої "гри" множиною можливостей. Критикуючи романтичну І. за довільний, "суб'єктивістський" характер "гри" можливостями, Гегель водночас допускає ситуації "І. історії" - розходження мети суб'єктів історичної дії (людей) з реальним результатом ходу історії. Така І., за Гегелем, стає можливою внаслідок об'єктивного характеру діалектичного розвитку абсолютного духу і суб'єктивного характеру історичних цілей, що їх ставлять при цьому люди. Саме це мав на увазі, говорячи про "І. історії", Енгельс, невиправдано приписуючи діалектику (цей винятково духовний феномен) природі. Насправді ж т. зв. "діалектика природи" є упредметненою в природному матеріалі духовно-практичної діалектики людини, її відчуженням. Серед історичних різновидів І. особливе місце належить "екзистенційній" І. К'єркегора, суть якої зводиться до здатності людського духу не просто оперувати ("грати") наявними можливостями в рамках даної парадигми (теоретичної, етичної, естетичної та інших систем) людської діяльності, а й виходячи за її межі (к'єркегоріанський "стрибок в абсурд"), творити принципово нові можливості духовного і практичного осягнення світу.

І. Вичко

Філософський енциклопедичний словник > іронія
17 методологія науки

МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ - один з основних розділів методології; складна і структурована самостійна теоретична дисципліна, яка вивчає весь комплекс явищ, що відносяться до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення та функціювання. М.н. досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об'єктивні характеристики та властивості науки і наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні об'єктивно істинних наукових знань, а також нагромаджені емпіричні уявлення про них. На цій основі М.н. виробляє принципи, норми, правила, які організують і спрямовують пізнавальну діяльність на досягнення нових наукових результатів. Важливо відрізнити М.н. від методологічної свідомості дослідників. Якщо методологічна свідомість являє собою сукупність уявлень вчених про мету, стандарти та критерії науковості, якими вони керуються і які складаються безпосередньо в науковій практиці; якщо вона є системою різного рівня і глибини уявлень про те, що і як роблять чи мають робити вчені, пізнаючи реальний світ, то М.н. являє собою концептуальну обробку методологічної свідомості, засобів та результатів конкретних наук, застосовуючи для цього інструментарій, вироблений філософією, математикою, логікою, психологією, семіотикою тощо. Вона є систематичною концептуальною реконструкцією методологічної свідомості на основі базових принципів, які відбивають наукову практику в її закономірностях і необхідних формах. М.н. вивчає закономірний і оптимальний зв'язок наукового результату і засобів його досягнення, з'ясовує сутність пізнавального інструментарію і межі його продуктивного застосування, ефективність та відповідність задачі, що має бути розв'язана, визначає його порівняльну пізнавальну цінність. Оскільки деякі способи та прийоми отримання нових знань використовуються стихійно, неусвідомлено, а тому неявно, то М.н. не обмежується розглядом лише методологічної свідомості, а піддає методологічному аналізові результативну сферу науки - наукове знання, в якому згасла наукова діяльність і в якому відбиті не тільки об'єкт, а й спосіб його пізнання. Тому сучасна М.н. вивчає широке поле наукового знання, його структуру, організацію, різноманітні моделі, форми систематизації та об'єктивної репрезентації. Методологічні дослідження охоплюють динаміку та розвиток наукового знання, його історичні, логічні та функціональні типи, форми спадкоємності, концептуальні та формальні реконструкції відповідно до критеріїв наукової раціональності, здійснюють аналіз мови науки, аналізують на всіх рівнях понятійний каркас науки та її окремих дисциплін, з'ясовують засади розгортання наукового знання в систему і виробляють загальні принципи його обґрунтування, формулюють стандарти раціональності теоретичних побудов. Особливу цікавість для М.н. становлять наукові теорії, їх виникнення, будова, розвиток, процеси реконструкції та формалізації, відношення до реальності та інших форм знання. Методологічному аналізові піддаються проблеми істинності тверджень теорії та їх раціонального доказу, характеру вихідних положень та правомірності базових абстракцій, прийнятності онтологічних допущень та об'єктивних інтерпретацій тощо. Тут проблеми М.н. тісно переплітаються з проблемами гносеології, філософії науки і логіки науки. На відміну від них, М.н. зосереджує свою увагу на тих аспектах науки і наукового знання, які можуть бути трансформовані в засоби посилення пізнавальних здатностей суб'єкта, піднесення оптимізації та ефективності наукової праці. М.н. має на меті розробити нормативи, схеми та парадигми, скласти приписи та своєрідні рецепти для наукового мислення та дослідження. Тому в прикладному аспекті М.н. є нормативною дисципліною. Тут відбувається зворотний вплив М.н. на методологічну свідомість. Методологічне знання та методологічні конструкції, сформовані М.н., стають тільки тоді працюючими, коли вони включаються в пізнавальний процес через їх засвоєння дослідником і перетворення їх у факти методологічної свідомості. Це є окремий випадок взаємодії теорії і практики С. пектр застосування методологічного знання досить широкий - від створення методик розв'язання окремих дослідницьких задач до розробки крупномасштабних наукових проектів і програм, що визначають стратегію розвитку науки на довгостроковий період. Необхідність у методологічному дослідженні з'являється тоді, коли в науці складається ситуація вибору, для здійснення якого наявний теоретичний та емпіричний матеріал є недостатнім. Тоді виникає потреба звернутися до нагромадженого наукового досвіду і його узагальнень. Сучасна М.н. являє собою достатньо розгалужену систему наукового знання, що містить у собі як філософські, так і спеціальнонаукові аспекти. Виділяють міждисциплінарні методологічні системи, які покликані розробляти загальнонауковий концептуальний і інструментальний апарат для розв'язання споріднених проблем в багатьох природничих та соціогуманітарних науках. У сучасній науці найбільш розвиненими серед них і в свою чергу внутрішньоструктурованими є методологія дедуктивних наук, системно-структурна методологія, методологія обґрунтування, еволюційна методологія, антропна методологія тощо; вони знайшли широке застосування в практиці наукових досліджень. М.н. виділилась в самостійну дисципліну в кінці XIX ст., коли центром методологічного дослідження стала наукова теорія. Вагомий внесок в розвиток М.н. зробили Франк, Рассел, Вайтгед, представники Віденського гуртка, Карнап, Тарський, Гільберт, Брауер, Лакатос, Кун, Фоєрабенд, Поппер та ін. Зараз обґрунтовується думка про необхідність альтернативного підходу в М.н. На відміну від попереднього, стандартного підходу, який розглядає наукове знання переважно у вигляді системи взаємопов'язаних мовних виразів, новий намагається здійснити методологічний аналіз неформальних структур та утворень, що стоять за мовними виразами.

П. Йолон

Філософський енциклопедичний словник > методологія науки
18 мислення

МИСЛЕННЯ - інформаційна діяльність, що набула якості опосередкованого, узагальненого пізнання, яке за допомогою абстрагування, міркувань (зіставлень пізнавальних образів та логічного виведення думок) і типізації даних про світ явищ розкриває їх необхідні зв'язки, закономірності, тенденції розвитку. М. виходить за межі емпіричного споглядання, ідеально відтворює процеси буття в їх необхідності та потенційності, що дозволяє формулювати закони. М. пов'язане з моделюванням можливих ситуацій і тому здатне до планування дій та передбачення їх наслідків. Процес М. визначається низкою логічних операцій. Такими операціями є: порівняння пізнаваних об'єктів (наочно даних чи уявлюваних, ідеалізованих); аналіз і синтез даних; абстрагування істотних ознак об'єктів від їхніх другорядних рис і від самих об'єктів; узагальнення, класифікація та ін. Мислительні операції здійснюються за допомогою мови та мовних знаків, які є засобом акумуляції, формалізації та трансляції інформації. М. відзначається специфічним апаратом форм і методів функціювання. Вихідною формою процесу М. є судження. Його зміст розкривається через побудову умовиводів і здійснюється шляхом зіставлення різних суджень. У ході цього зіставлення, оперуючи наявними знаннями, знаходять у них за певними правилами висновку нові сторони та відношення. Синтезом суджень про певний об'єкт є поняття, яке в теоретичних системах знання стає формою розвитку ідеї. М. полягає в постійних переходах від окремого до загального, від конкретного до абстрактного і навпаки. Усвідомлення цих переходів досягається особливими методами М., зокрема різними дедуктивними та індуктивними прийомами пізнання (див. дедукція, індукція). В методологічному ракурсі М. визначається категоріями як засобами створення понять про поняття, щаблями освоєння думкою істотного, загального і необхідного в явищах дійсності, засобами мислимої її реконструкції В. ідповідно до розкриття в історії пізнання різних категоріальних схем розуміння світу М. характеризується певними стилями (див. стиль мислення). Генетично і за переважним використанням умоглядних чи практичних дій у мислительному процесі виділяють конкретно-дійове і теоретичне М. За характером побудови мислительних актів, формами Їхнього здійснення та завданнями розрізняють також М. образно-спрямоване й абстрактне. М. вивчають різні науки - від формальної логіки і лінгвістики до нейрокібернетики, фізіології і психології. Оскільки М. відтворює певні процеси дійсності і має в ній відповідні аналогові явища, деякі з цих процесів можна використовувати для кібернетичного моделювання мислительних актів. Ці моделі інформаційно-технологічних моментів думки називають "машинним М.", бо вони здійснюються на технічних системах, тобто побудованих людиною "органах людського мозку". Проте М., як матеріально зумовлене суспільне явище, є не автономним, формальним процесом думки, а теоретичним компонентом практичного освоєння світу, і його не можна розглядати окремо від людської діяльності в цілому. Тому "машинне М." не є М. у повному розумінні. В процесі М. специфічно проявляється активність суб'єкта, який теоретично засвоює світ у перспективі його перетворення в предмет цілеспрямованої діяльності. Генеза цієї діяльності становить водночас історію розвитку М. Зародки мислительної діяльності у формі елементарного, наочно-дійового, "моторного" М. властиві вже вищим ссавцям. Проте якісно нове, людське М. виникає і формується з розвитком суспільної праці і мовного спілкування людей. Спочатку М. безпосередньо впліталося в практичну діяльність. Згодом на основі генералізації дій людини, об'єднання нею об'єктів у певні класи за спільністю їхнього практичного використання та символічного позначення у мові формуються ідеальні предмети діяльності і специфічні операції над ними. Практична дія трансформується у розумову дію, закріплюється внутрішнім, духовним досвідом людей. Природне за історичними передумовами М. є суспільно зумовленим процесом пізнання людиною світу.

С. Кримський

Філософський енциклопедичний словник > мислення
19 політика

ПОЛІТИКА ( від грецьк. πολίτικα - державна діяльність) - у найзагальнішому значенні - це діяльність, що має своєю метою регулювання взаємин між людьми для забезпечення певного стану деякої суспільної одиниці (суспільного утворення). П. займається той, хто намагається спрямовувати поведінку та взаємини між людьми в межах різноманітних суспільних (колективних) утворень з метою забезпечити деякий стан цих утворень. Переважно терміном "П." позначають діяльність, спрямовану на великі суспільні утворення, кордони яких збігаються з державними кордонами. Тому іноді визначають П., ґрунтуючись на понятті держави чи участі в державному управлінні, домагання такої участі та здійснення впливу на державу. Але держава є тільки одним із типів політичних установ і, отже, поняття П. має бути підставовим (базовим) щодо поняття держави, а не навпаки. Найглибші джерела П. закорінені в природі людини, тобто ці джерела антропологічні. Основною передумовою появи П. є усвідомлення того, що стан того колективного утворення, яке складають люди, можна і потрібно регулювати. Не має значення, що саме в тому чи іншому випадку стало безпосереднім стимулом для появи політичних установ: це могли бути завоювання і потреба тримати завойованих у покорі, егоїстичні інтереси окремих груп (як припускається в марксизмі), але це могло бути і намагання людей відвернути хаос і збільшити міру своєї безпеки, тобто деякі спільні інтереси. Всі ці чинники могли накладатися та взаємодіяти. Підтримання певного ладу чи порядку (заради загальної безпеки) належить до найперших і найважливіших цілей П. і чинне навіть тоді, коли фундаментальну потребу у підтриманні ладу якісь групи використовують, щоб впровадити та підтримувати порядок, вигідний для них Я. кщо слово "культура" застосувати в антропологічному значенні, то П. в цьому аспекті є частиною штучних світів чи культур, створених людськими суспільствами. Таке визначення П. є цінніснонейтральним: у ньому не говориться, що П. ми повинні називати тільки діяльність, спрямовану на забезпечення загального "добробуту" суспільних цінностей. Ціннісно-нейтральне ("владне") розуміння П. лежить у руслі т. зв. політичного реалізму, засновником концепції якого вважають Мак'явеллі. Сучасне розуміння П., хоча й містить елемент політичного реалізму, полягає у визнанні певних обмежень у застосуванні тих технологій, що мають метою утвердження влади. Такі обмеження є різними у різних суспільствах, у різні історичні періоди та в різних історичних ситуаціях Ц. е можуть бути певні традиції, різного роду соціальні та правові норми, особливо способи легітимізації суспільної влади, звичаї, певні міфи і стереотипи суспільної свідомості тощо. Загалом наведене щойно визначення є радше нормативним (про що свідчать коментарі до нього, в яких заперечується, що П. можна розуміти як застосування "голої сили"). У нормативному розумінні П. - вид діяльності, яка має метою забезпечення найважливіших передумов добробуту суспільного утворення шляхом узгодження інтересів та ціннісних орієнтацій осіб та суспільних груп. Словом "добробут" у даному разі позначають не лише матеріальний, а й духовний стан суспільства; термін "передумови" позначає тут деякі необхідні передумови, за наявності яких люди найбільшою мірою здатні реалізувати свою творчу енергію; вислів "узгодження інтересів і ціннісних орієнтацій" передбачає, по-перше, що люди повинні мати можливість висловлювати думки щодо своїх інтересів та ідеалів і що політик не може унезалежнювати себе від цих розумінь та нав'язувати людям силою той спосіб життя, який він вважає кращим для людей (насильне "ощасливлення"). Звідси випливає, що П. має полягати передусім у врахуванні різних інтересів, різних понять про добро і щастя, різних ідеалів, аби узгоджувати їх, тобто вона полягає у відверненні насильницьких конфліктів. Звідси вислів: "П. - це мистецтво можливого". Коли говорять: "Де починається війна, там закінчується П.", то в даному випадку маємо справу з нормативним розумінням П., з якого випливає, що не кожен "політичний" режим є політичним. Не є такими тиранія, олігархія, диктатура, тоталітаризм, демократія в її популістських варіантах. Внутрішня П. перестає бути П., якщо ігноруються інтереси осіб, соціальних та етнічних груп чи всього суспільства (нації), тобто коли нав'язується воля однієї особи, групи осіб чи більшості М. іжнародна П. також перестає бути П., коли одна держава або група держав нав'язують силою свою волю іншим народам або державам. У цьому сенсі справедливим є вислів: "Де починається насильство, там кінчається П.". Варто зауважити, що з ціннісно-нейтрального розуміння П. (коли таке розуміння утверджують не як метод дослідження, а як принцип) випливає політичний нігілізм, що є поширеним явищем у посткомуністичних країнах (де П. часто розуміють як засіб утвердження групових інтересів). Але навіть у межах загалом демократичних течій політичної філософії (та відповідних ідеологій) різні теорії наголошують деякі відмінні аспекти в розумінні того, якою має бути мета П. та якими лівіють бути політичні технології Я. к правило, різні концепції П. відповідають різним концепціям держави: те, як розуміють мету та засоби П., залежить передусім від того, в чому вбачають призначення держави (див. держава).

В. Лісовий

Філософський енциклопедичний словник > політика
20 правовий економізм

ПРАВОВИЙ ЕКОНОМІЗМ - напрям у філософії права, який для аналізу правових принципів і норм, оцінки ефективності правових систем звертається до економічних факторів і утилітаристських міркувань, теоретичних і емпіричних методів економічної науки. Найвпливовішим представником П.е. є Познер. П. е. вважає існування тих чи тих правових систем і відповідних їм правових інститутів, судових рішень із загальноправових питань виправданим, якщо їх функціювання забезпечує максимізацію матеріальних вигод і упередження або мінімізацію матеріальних втрат індивідів чи суспільства в цілому. При цьому припускається, що механізм вільного ринку створює необхідні передумови для добровільної і справедливої реалізації кожним індивідом своїх уподобань і устремлінь, зростання суспільного багатства і щастя. Для оцінки економічних ситуацій, що складаються після прийняття відповідних законодавчих актів, дій уряду та судових інстанцій і порівняння їх з попереднім економічним станом, вводяться певні критерії. Існування ефективної економіки П. е. пов'язує з правовим регулюванням підприємницької діяльності та відшкодування ними втрат, заподіяних людині, суспільству чи природі (Пігу), розподілом прав власності в умовах вільного ринку (Коуз). Досягненнями П. е. вважається також експлікація загальноправових понять "розумна обережність", "ділова недбалість" тощо, дослідження антимонопольного права. П. е. критикується іншими напрямами філософії права за абсолютизацію вартісно-грошових відносин, зведення правового підходу до економічного.

В. Кузнєцов

Філософський енциклопедичний словник > правовий економізм

Страницы

См. также в других словарях:

доречний — а, е. Який відповідає ситуації; зробл. до речі, своєчасно … Український тлумачний словник
пристойний — а, е. 1) Який відповідає встановленим правилам, нормам, звичаям і т. ін. || Не здатний на погані вчинки, вихований, чесний (про людину); порядний. || Який має приємний зовнішній вигляд. 2) Який задовольняє певні вимоги, відповідає яким небудь… … Український тлумачний словник
насильний — а, е. Який здійснюється всупереч чиїмось бажанням, чиїйсь волі. || За допомогою якого здійснюється насильство. Насильні заходи. •• Наси/льна смерть смерть людини, що наступає внаслідок шкідливої дії на організм різних факторів навколишнього… … Український тлумачний словник
недоречний — а, е. Зроблений, сказаний, виявлений і т. ін. невчасно, невідповідно до обставин, умов, місця; який не відповідає ситуації. || Наявність, присутність якого небажана; зайвий, непотрібний. || Який не гармоніює з чимсь, не пасує до чого небудь … Український тлумачний словник
незручний — а, е. 1) Погано пристосований для користування ним, перебування в ньому і т. ін.; позбавлений зручності. || Позбавлений звичності, природності (про позу, положення і т. ін.). 2) Який робиться не тоді, коли треба, не відповідає ситуації. 3)… … Український тлумачний словник
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Таїнство - тайна — Основні штрихи проблематики терміногрупи таїнство / тайна; святі таїнства / святі тайни; таїнственний / сакраментальний; сакрамент, сакраменталії коротко, але змістовно представлені в студії о. Петра Ґаладзи у віснику ІБТП Єдиними устами, до якої … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… … Український тлумачний словник
Пастирський - пасторальний - душпастирський — Донедавна було досить легко розрізнити, коли в українській мові вживати слово пастирський, а коли пасторальний. У СУМ і читаємо, що пастирський це прикметник до пастир, наприклад: пастирське серце, пастирський обов язок, а навіть пастирський пес… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
правильний — 1) (що відповідає дійсному станові речей, не розходиться із правдою), істинний, справедливий, правий, правдивий, певний, непомильний 2) (що відповідає прийнятим правилам, даній ситуації, без помилок), точний; прямий (без відхилень від обраного… … Словник синонімів української мови
на — I прийм. Уживається із знах. і місц. відмінками. Сполучення з прийм. на виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета: а) на якого з метою розміщення спрямовується дія (знах. в.); б) на якому… … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

який відповідає ситуації

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

який відповідає ситуації

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: